Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.
Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Довженко).
Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Властивість зрадливого. Думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (В.Собко).
1. Це моя найближча подружка. 2. Коли ми прийшли на стадiон, матч уже давно розпочався. 3. Мене вразили її зблiднiлi вуста, змарнiле обличчя. 4. Скажіть, будь ласка, яке сьогодні число? 5. Через неуважність ти робиш багато помилок.