Продолжить текст-лелеченя залишилося одне.ненадовго йому вистачило їжі.сиділо голодне. чекало маму.а вона більше не прилітала. і тоді я не .мне .. нужно
Забрав я лелеченя додому,і став його виходжувати.Кормив його,зігрівав.А пташеня щодня радувало мене новимидосягненнями.Скоро воно вже повністю покрилося пір"ям,і впевнено могло літати.Я був просто у захваті.Так пройшов деякий час,і з мого маленького, безпомічного пташеняти ,виріс прекрасний красень-лелека. Прийшов час відпускати на волю мого друга,Мить була хвилююча,і водночас радісна.І мій лелека полетів у синю,небесну даль.
1)автопортрет олією. 2)як передати на полотні свій характер,настрій,... 3)велике дзеркало 1.пильне розглядання свого обличчя 4)підмальовок 1.темний овал 2.недавня хвороба 5)глибока втома в карих очах 1.перерізане чоло 2.безрадісний вираз обличчя 6)два роки з кріпатства 1.брати та сестри 2.скільки кривди й горя навкруги ! 7)сила духу й незламність 1.перший ''кобзар'' 2.талант живописця 8)швидке просування роботи 1.малювати упевнено й натхненно 2.відступивши від мольберта почав пильно роздивлятися себе (план має підзаголовки)
-Вітаю Вас пане. Чи можу я взяти у вас інтерв'ю?-запитав журналіст. -Так, я готов дати інтерв'ю,- відповів чорношкірий іноземець. -Одже, я буду задавати вам запитання, а ви будете відповідати, гаразд?-промовив журналіст. -Добре, задавайте ваши запити,-невпевнено відповів іноземець. -Розпочнемо. Чи сподобалась вам Україна?-задав перше запитання журналіст. -Дюже! Тут так красиво! Я неодмінно повернуся сюди,-з захопленням відповів іноземець. -Що вам найбільше сподобалось?-задав друге запитання журналіст. -Київ чи Києв, не знаю як правильно. Це найгарніше місто, що я колись бачив. Тут дуже цікаві пам'ятки культури!-промовив він. -Дякую вам! Бувайте!-почав прощатися журналіст. -І вам бувайте.
Прийшов час відпускати на волю мого друга,Мить була хвилююча,і водночас радісна.І мій лелека полетів у синю,небесну даль.