наше століття ознаменувалося багатьма змінами. швидкий та невпинний розвиток технологій кожного дня змінює наше життя. такі речі, як комп’ютер та різноманітні гаджети, відіграють все більш важливу роль. все більше людей користуються комп’ютером і вдома, і на роботі, й під час навчання.
такі зміни значно мірою відобразилися і на мові та мовленні. як це завжди буває, в цих змінах є багато позитивного, але є й проблеми. серед позитивних змін найголовніше, на мій погляд, це легкий доступ до інформації. вперше за історію людства знання стали такими доступними. завдяки мережі інтернет майже будь-яка інформація пізнавального характеру знаходиться у вільному доступі. теоретично учень може знайти будь-яке правило, формулу, літературу чи відповідь на питання, не власного дому. і для цього йому знадобиться лише кілька хвилин. не виходячи з дому, можна вивчити іноземну мову, або навіть кілька мов. комп’ютер перевірить вашу письмову роботу, вкаже на помилки та навіть пояснить, як їх уникнути. здавалося б, створено майже ідеальні умови для розвитку грамотності, мовлення і навчання взагалі. але, на жаль, на практиці все виглядає зовсім по-іншому.
діти та молодь у наш час пишуть та читають все менше. легкий доступ до інформації певної мірою знецінив її. вона більше не затримується в пам’яті. читання часто замінюють фільмами та комп’ютерними іграми. через це зменшується словниковий запас та слабшає образне мислення.
вот
На зупинці зустрілись два товариш:
- Привіт
- Привіт.
- Як справи?
- Нормально, а в тебе як?
- В мене чудовий настрій. Я вже знаю як проведу Новий Рік і свято Святого Миколая.
- І як ти збираєшся їх проводити?
- Ввечері 31 грудня я буду щедрувати, потім за столом з сім'єю буду дивитися телевізор і Новорічні телепередачі. Далі з друзями піду на вулицю і буду грати з ними деякий час. На святого Миколая я дочекаюся ранка і подарунка під подушкою. Хоча я і знаю що це все батьки, але все одно це приємно. На різдво я поїду до своєї бабусі.
- Це дуже цікаво. Гаразд бувай ось мій автобус.
- Щасти. Весело провести зимні свята.
Знаєш, що трапилось?
- Ні, але з твого виразу обличчя неважко здогадатись…
Продовжуй!
Це щось таке, що тебе дуже зацікавило.
Можливо, але ти навіть не здогадуєшся, що по коридору вже іде до нашого класу “новачок”.
І що? Мені байдуже… Ех, якби він був гарний як намальований, тоді інша річ.
Та він викапаний Роберт Томас Паттінсон!
Невже?
Справді. Він такий загадковий, оповитий таємницею.
Ти так розповідаєш, ніби це ідеал хлопця.
Можна подумати, що ти не зацікавилась ним.
-Якщо чесно, то я ще не бачила його, а вже хочу сидіти з ним за партою.Чому ж він зволікає?
… Вибач, але це була моя вигадка, що до нам помріяти.
Нема за що вибачатись, бо це було весело. Ми могли змалювати в своїй уяві ідеального хлопця.
Ти, напевно, думала, що він спортивної статури, енергійний, розумний і красивий.
А ти була впевнена, що в нього чудовий голос та миловидне обличчя.
Дівчата не зауважили,як до класу зайшов учитель. Вони швиденько підготувались до уроку. За декілька хвилин уже стояли біля дошки й розв’язували складні задачі.