Зима у моєму місті Ось і до моєго міста прийшла зима. Весело закружляли сніжинки у повітрі, і нашу річку міцно скував мороз. Надворі дуже холодно, але дітлахи все одно радісно біжуть на вулицю гратися і голосно сміються. Після школи школярі теж мерщій біжуть на горки та на каток. Вдома взимку, звісно, тепліше, але на вулиці - веселіше.
Веселка-диво природи.Великий мiст бажань переливается кольроми. Пам`ятаю,гуляла з подругою,лiтнiй дощ намочив нас с нiг до голови.Але той дощ теплий,приємний,радiсний.Коли закiвчився дощ,заховалися пухнастi,свIтло-бiлi хмаринки.Вишло сонечко.На небi з`явилася веселка. Усiми кольорами вона гралася у повiтрi.Це Боженька показував свою любовь до народу. Ми з подругою йшли додому i мрiяли.Я думаю,що веселка може виконовути бажання.Кожний колiр це бажання.Кожного разу,коли я бачу веселку я загадую бажання.Я щiро вiрю,що мої бажання здiйсняться.
Я колись писала, може підійде) В природі все тісно пов'язано між собою. Людина теж частка природи і також пов'язана з землею, ріками, повітрям і всім живим. Діяльність людини впливає на навколишнє середовище. І чим більше розвинута промисловість і взагалі суспільство, тим більше цей вплив. Ми всі чули вислів: «Дерева — то легені землі». Чому? Бо вони виробляють необхідний всьому живому кисень. І тому треба берегти ті «легені», висаджувати нові дерева. В нашому степовому краї дерева до того ж захищають нас від степових вітрів — так званих суховіїв. У 1970 році наше місто Донецьк отримало від ЮНЕСКО звання кращого молодого промислового міста: таким воно було розвиненим і водночас зеленим. Хотілося б, щоб воно і надалі носило це почесне звання. Багато шкоди наносять довкіллю ті, хто винищує дерева, кущі, залишає в лісах сміття, залишають вогнища. Сучасне сміття — поліетиленові пакети, пляшки, які дуже довго розкладаються і отруюють довкілля. Консервні бляшанки можуть поранити лісову звірину. Отож, берегти природу треба всім нам, не забувати, що ми — її невід'ємна частина. І коли наносимо шкоду довкіллю, наносимо шкоду собі.Я вважаю, що берегти природу — обов'язок кожного і мій теж. Разом з однокласниками ми висадили біля школи нові дерева замість старих, які вирубали. Коли я буваю в лісі, ніколи не залишаю там сміття сам і іншим раджу прибирати. Я хочу, щоб моя держава і вся наша планета мала зелені ліси, чисті ріки, свіже повітря.
Ось і до моєго міста прийшла зима. Весело закружляли сніжинки у повітрі, і нашу річку міцно скував мороз. Надворі дуже холодно, але дітлахи все одно радісно біжуть на вулицю гратися і голосно сміються. Після школи школярі теж мерщій біжуть на горки та на каток. Вдома взимку, звісно, тепліше, але на вулиці - веселіше.