М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
lera78567
lera78567
27.07.2022 09:53 •  Українська мова

Твір на тему "провісники весни" скласти

👇
Ответ:
Dimoon122
Dimoon122
27.07.2022
Два брати – підсніжник і пролісок – одними з перших відкривають карнавал цвітіння. Чому брати? Та тому, що відрізняються вони лише кольором: підсніжник – білий, а пролісок – блакитний. Дивуєшся, як такі маленькі ніжні квіти не бояться холоду.  За однією з легенд, богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику вона подарувала біле плаття. Сніг також захотів узяти участь у святі, однак для нього одягу не вистачило. Тоді він почав просити, щоб квіти поділитися з ним вбранням. Але вони боялися холоду й відмовляли снігові. Лише підсніжник вкрив його своїм хітоном. Разом кружляли вони у хороводі квітів і так сподобалися одне одному, що й досі є нерозлучними. Інша давня легенда розповідає, що в день, коли Адама і Єву було вигнано з раю, йшов сніг. Єва дуже змерзла, й тоді кілька сніжинок, прагнучи утішити нещасну, перетворилися на квіти. Побачивши їх, Єва стала веселішою. У неї з’явилася надія на кращі часи.Тому і вважають підсніжник символом надії, тепла і краси. Ймовірно, саме пролісок і підсніжник були першими квітами на землі.
Наукова назва підсніжника латиною – «галантус ніваліс», що означає «молочна квітка». Дуже влучні назви дають цим квітам люди: снігурка, скорозріст, сніжноцвіт, ярник. Чехи називають їх сніжинками, англійці – сніговими сережками, французи – снігопросвердлювачами. Ця рослинка з тонким приємним ароматом милує око лише кілька місяців (березень–червень), а потім ховається під землю аж до наступної весни. Після цвітіння підсніжник утворює невеликий плід, який містить насіння з м’ясистим придатком, що приваблює мурах. І тоді разом із комахами насіння “мандрує” лісом. Утім, не кожна насінина проростає. Впродовж 3–12 років насіння може перебувати у стані спокою, а молоді рослини розквітнуть лише на 4–8 рік. До речі, квіти ці мають властивості біоіндикаторів. Якщо у ґрунті є марганець, то підсніжник може змінити біле забарвлення на рожеве, вказавши у такий б на місцезнаходження земних скарбів.
А які гарні рядки складено про пролісок: Ще земля в зимових шатах білих,/ Та з-під снігу, майже непомітний,/ Виглянув зненацька, серцю милий,/ Соромливий пролісок блакитний/.
У пролісків небесно-блакитні квіти зібрані у суцвіття. Це також цибулинна рослина 6–18 см заввишки. Плід, чорна коробочка, визріває у травні. Ця декоративна квітка – красуня лісу є ще й гарним медоносом. Вона - тіневитривала, тому гарно почувається у листяних та мішаних лісах.
По-старогрецьки пролісок – «сцілла», що перекладається як «морська цибуля». У народі цю квітку іменують блакитним підсніжником, синоткою, синім рястом, рястиком, скороліскою, небесником. Милозвучна німецька назва рослини – «блаустер», тобто «блакитна зірка».
Довірливо схиливши голівки, посміхаються до нас у весняному лісі білосніжні підсніжники та блакитні проліски. І якщо не спокушатися на красу первоцвітів, зриваючи їх, то ще довго тендітні мешканці лісу даруватимуть нам естетичну насолоду.
4,8(46 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Wogk
Wogk
27.07.2022
У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи  мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.
4,4(100 оценок)
Ответ:
Johhn1
Johhn1
27.07.2022

71. У якому варіанті всі дієприслівники доконаного виду?

б. перемігши, закопавши, опрацювавши

72. У якому варіанті всі дієприслівники недоконаного виду?

б. жартуючи, плачучи, підстрибуючи

73. У яких рядках усі дієслівні форми належать до незмінних:

в. посіяти, посіявши, посійте;  

г. відкрити, відкривши, відкривають

74. Інфінітив є в реченні

б. Казати правду треба вчасно і невчасно.

75. Усі дієслова доконаного виду в рядку

г. вивчити, зібрати, вдуматися

76. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово. Мистецтво СЛУХАТИ дано не кожному.  

в. додаток

77. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи однини дієслова  

а. сидіти — сижу  

78. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи однини дієслова  

в. їздити — їздеш  

79. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова

б. малювати — малюїмо  

80. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова  

г. бути —є

4,7(30 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ