Чи потрібно допомагати людям похилого віку, які не є твоїми родичами?
На мою думку, треба допомагати людям похилого віку, які не є родичами.
По-перше, до немічній людині перейти вулицю, поступитись місцем в транспорті, піднести сумку, показати дорогу – такі прості поступки вчать бути співчутливими, небайдужими. По-друге, добрі справи роблять нас кращими, прикрашають кожного з нас. Осудливі погляди чи вказівки не будуть нас стосуватися. По-третє, бабуся також радить відноситися до старих людей так, як би хотіла, щоб колись віднеслись до мене.
Співчувати та допомагати треба людям похилого віку. Вони не обов’язково мають бути родичами.
Після довгої пори зимової сплячки та весняного періоду цвітіння у природі наступає пора буйна та спекотна – літня. Мабуть, не знайти когось, хто б не розділяв радості від приходу перших червневих днів. Кожен радіє літній порі, котра несе з собою густе буяння трав, пахощі квітів та потоки живої води літніх грозових дощів, таких жаданих у час літньої спеки.
Літо – та прекрасна пора, коли сонце дарує своє тепло найдовше в році, а короткі ночі радують своїм прохолодним подихом та сяйвом зірок у високому небі.
Куди не глянь – манить своїми
- Привіт
-Як справи?
-Погано, а в тебе?
-Чудово, чому в тебе погані справи?
-Настрою нема
-А які твої улюблені квіти?
-Мої улюблені квіти- це троянди
-Чудово, я кочу подарувати тобі троянди та підняти настрій!
-Мені дуе примно що ти піклушся про мене
-Для мене те примно робити подарунки ну що лдім у магаин квітів
-Добре