Уранці пішли до регента. Павло, заклякши від несміливості, тихенько-тихенько повертав головою, розглядаючи приймальню. Регент підступив ближче, взяв малого за гостренький ліктик: "Ну, підійди-но сюди, хлопчику"... Підвів до блискучої шафи, сів на стілець і зазирнув Павлові в очі. Батько щось кахикнув, збираючись із думками, але в цю мить регент відкрив у шафці якусь кришку. Павло спідлоба подивився на дивні ряди білих та чорних планочок, але не встиг ще збагнути, для чого вони, як регент пробігся по них своїми швидкими пальцями і - полинули звуки музики. Вони були ніжні-ніжні, аж срібні. Павло забув про все. Иого очі не змигуючи дивилися на клавіші фісгармонії, а все єство ловило музику... Ось, мов кілька срібних ручаїв, плине урочиста, ласкава, сумовита мелодія, мовби запитуючи в нього, Павла, про щось потаємне, на що й слів немає відповісти... Павло стояв - i вже нічого не бачив, бо очі були повні сліз, - він тільки чув музику він плинув по срібному морю музики, і було йому так сумовито й чисто в душі.
У нашому світі стрімко розвиваються різні технології,завдяки яким люди мають комфортне життя. Також людство створює щось нове для того,щоб уникнути забруднень.Наприклад атомну енергетику замінити вітряками чи чимось іншим.Я вважаю,що це добре. Правду кажучи, технології як покращили ,так і погіршили людське життя.Зараз багато людей проводять свій час біля екранів телевізорів або мобільних телефонів.Через це у людей виникають різні захворювання,такі як поганий зір,ожиріння і інші.Нам потрібно використовувати технології,але раціонально.
Люди, що віддали своє життя заради нас , є справжніми патріотами. Вони йшли на майдан знаючи, що в буль-який момент їх можуть вбити. Я їх поважаю. Думаю, що їхні серця будуть битися разом з Євромайданом, Україною вічно. Слава Україні!