Кожна особистість, унікальна, незвичайна та неповторна, отримала найцінніший подарунок від долі – своє життя. Воно дане лише один раз і для кожного своє. Особливе чи звичайне, щасливе або сумне, довге чи коротке, життя тягнеться від першої днини і до останньої, і не можна цей шлях пройти двічі.
Для того щоб не відчувати провини перед самим собою у літні роки, не кпинити себе за те, що життя прожите даремно, необхідно на самому початку життєвої дороги замислитись: чого я хочу досягти в своєму житті, ким я маю бути, яким, у чому для мене сенс мого життя?
батько вийшов на двір подихати свіжим повітрям.
низенько на гілці примостилася сова.
ластівка день починає , а соловей його кінчає.
волошки , ніби зіроньки , блищать.
добре ім я краще багатство .
вода м яка , а камінь пробиває.
прип явся, як реп ях до кожуха.
батько зв язав свою долю з простим народом.
такі думки стали в язницею для її душі.