"Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців", — стверджує Б. Захарчук. Не можна не погодитися із цією думкою. Більше того, деякі вчені вважають, що рідна мова записана в генетичному коді людини і передається від батьків дітям так само, як колір волосся, очей тощо. Якщо маленька дитина, а пізніше доросла людина опиняється в чужомовному середовищі, це стає причиною її душевного розладу.
Чи існує на сьогодні в Україні мовна проблема? Безперечно, існує. Згадаємо хоча б ситуацію, яка склалася під час останніх виборів президента. Україна фактично розділилася на дві частини — східну і західну, і кожна захищала, наскільки це було можливо, свої права, своє волевиявлення, свого кандидата на найвищу у державі посаду.
Постає питання: яким чином мовна проблема пов'язана із проблемами політичними, соціальними? Виявляється, що невидимий внутрішній зв'язок між цими явищами все ж таки існує. Ми побачили, наскільки успішно деякі політики заради власних амбіцій спекулювали питаннями статусу державної мови і мов національних меншин, хоча, власне, основний акцент був на статусі мови російської.
Кожному відомо, що немає на землі ближче і ріднішої людини, ніж мама. Із самих перших хвилин нашого життя ми оточенні її теплом і турботою, їй, стаючи старше, ми перевіряємо наші таємниці і страхи, ділимося з нею своїми враженнями про навколошній світ і завжди розраховаємо на повну підтримку і розуміння з її боку. Можна знайти мільйон слів, найніжніших і ласкавих, красивих і гідних, але навряд чи зможуть вони відобразити всю повноту моїх почутів до моєї мами. Вона добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і все це раом, одночасно.
Ти знаєш, що маленьким пташкам, які залишилися зимувати разом з нами, живеться важко. Як дістатися до корму, вкритого кригою і снігом? А тим часом саме взимку, коли дуже холодно, пташці потрібно більше їжі, ніж влітку. Взимку птахи гинуть не від холоду, а з голоду. Бо сита пташка не замерзне навіть в найлютіший мороз. Тож якщо ви повісите годівничку, то не лише зможете гати за життям птахів, а й зробите добру і потрібну справу.
Чим же пригостити пташок? Кращі ласощі – соняшникове і гарбузове насіння. Годяться і пшоно, просо, гречка, крихти черствого білого хліба, суха дрібненька вермішель. Таке пригощення сподобається усім птахам. Снігурі люблять ягоди горобини і бузини.
Якщо годівничка висить у дворі, то вашими гостями будуть горобці і синиці. У лісову їдальню навідаються і дятел і повзик. Птахи швидко звикають до годівнички і прилітають постійно.
Щодня в певні години насипайте в годівничку корм. І незабаром побачите, що птахи знають час обіду і злітаються до годівнички „вчасно”, чекаючи на ласощі.
Найпростішу годівничку можна зробити з пластикової пляшки, коробки, пакету з-під соку тощо.
Чи існує на сьогодні в Україні мовна проблема? Безперечно, існує. Згадаємо хоча б ситуацію, яка склалася під час останніх виборів президента. Україна фактично розділилася на дві частини — східну і західну, і кожна захищала, наскільки це було можливо, свої права, своє волевиявлення, свого кандидата на найвищу у державі посаду.
Постає питання: яким чином мовна проблема пов'язана із проблемами політичними, соціальними? Виявляється, що невидимий внутрішній зв'язок між цими явищами все ж таки існує. Ми побачили, наскільки успішно деякі політики заради власних амбіцій спекулювали питаннями статусу державної мови і мов національних меншин, хоча, власне, основний акцент був на статусі мови російської.