Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою людиною.
У славному місті Дніпрі (яке нещодавно називалося Дніпропетровськом), на Монастирському острові (який раніше був Комсомольським) височить пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку - нашому великому Кобзареві. Поет стоїть на високому постаменті і нібито дивиться на води могутнього Дніпра, тримаючи у руці свиток з поезіями.
Цей пам'ятник є найбільшим пам'ятником Шевченку не тільки в Україні, але й у світі. Висота статуї сягає 8 метрів 30 сантиметрів, а вага її аж 55 тон. Встановлений у 1959 році, пам'ятник кілька років тому був реконструйований. На постаменті є напис: "І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом. Т. Г. Шевченко".
Розташований цей монумент у дуже гарному місці. Монастирський острів є улюбленим місцем відпочинку городян, тому тут завжди багато людей, особливо у вихідні. На невеличкій площі, що оточує пам'ятник, завжди людно. Граються дітлахи, на лавах сидять бабусі та матері з візочками. Тут часто призначають побачення. За традицією сюди приходять фотографуватися молодята. Якби пам'ятник Шевченку міг це бачити, він, напевно, був би задоволений.