Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов'язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь не прогулянку.Напровесні під час відлиги з'являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки - це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і жовтими тичинками. А ось їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро зверху, знизу, збоку. М'яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь додому, а ззаду залишився загадковий ліс.
Я-звичайний житель одного з міст, однієї з країн планети Земля. Все що мене оточує - навколишній світ, майже скрізь однаковий. Скрізь люди, скрізь тварини, скрізь рослини. Та не дивлячись на все це, він все одно особливий, вражаючий. Я розповім про лише одне місце, місце де я дуже люблю бувати. Це навіть не поле, де нема нікого. Там є люди, багато людей, всі дуже добрі й чесні. Там є величенні дерева, гарненні квіти. Там дуже спокійно і приємно знаходитись. Це місце взято з моїх думок і мрій. Та я вірю, що таке місто існує.. .
Я-звичайний житель одного з міст, однієї з країн планети Земля. Все що мене оточує - навколишній світ, майже скрізь однаковий. Скрізь люди, скрізь тварини, скрізь рослини. Та не дивлячись на все це, він все одно особливий, вражаючий. Я розповім про лише одне місце, місце де я дуже люблю бувати. Це навіть не поле, де нема нікого. Там є люди, багато людей, всі дуже добрі й чесні. Там є величенні дерева, гарненні квіти. Там дуже спокійно і приємно знаходитись. Це місце взято з моїх думок і мрій. Та я вірю, що таке місто існує.. .
