На мою думку, не лише темперамент визначає, чи легко людині досягти в житті успіху. Проте він безсумнівно відіграє в цьому певну роль наряду з іншими чинниками – бажаннями людини, її розумінням успіху, здібностями, освіченістю та стартовими умовами. Зважаючи на це, можна припустити, що людям з різними темпераментами буде простіше досягти успіху в різних сферах життя.
Я вважаю, що, обираючи напрямок руху життєвим шляхом, людина має чітко розуміти особливості свого характеру й темперамент включно. Здається, що найважче в житті доводиться меланхолікам, адже їхня надчутливість, вразливість та непостійність будуть заважати їм і в роботі, і в спілкуванні з іншими. Проте варто подивитися на перелік відомих людей – меланхоліків за темпераментом, й одразу розумієш, що їхні внутрішні якості лише до їм досягти висот. Візьмемо для прикладу Білла Гейтса, засновника Microsoft. За темпераментом він меланхолік, і саме його відчуженість від реальності, замкненість, заглиблення у власні думки привели його до нового погляду та цілого прориву в комп’ютерній галузі. Також серед меланхоліків багато видатних діячів мистецтва – М. Гоголь, С. Єсенін, М. Джексон, А. Джолі. Здатність тонко та глибоко відчувати допомагає їм яскраво передавати емоції та думки своєю творчістю.
Мені здається, людям інших трьох темпераментів буде набагато легше досягати успіху, якщо вони присвятять себе публічній діяльності, бізнесу, науці, фінансам, бо вони більш цілеспрямовані та впевнені в собі. Флегматик добре впорається з дослідницькою працею та бухгалтерією, сангвінік – з будь-якою працею, де треба багато спілкуватися з людьми, холерик – з новаторськими проектами, екстремальними завданнями. Яскравим прикладом останнього твердження є характер головної героїні роману «Занесені вітром» М. Мітчелл. Скарлетт О’Хара – типовий холерик, з яскравими, але нестабільними емоціями, сповнена енергії, з суперечливими цілями та не виваженими засобами їх досягнення. Проте її не вдалося зламати ні війні, ні бідності, ні гірким втратам, вона сміливо йшла проти суспільної думки, керуючись внутрішніми поривами більше, ніж холодною розсудливістю. І навіть у момент її поразки, ми віримо, що вона зможе все змінити.
Отже можна зробити висновок, що кожен темперамент дарує людині можливість досягти життєвого успіху, варто лише правильно обрати сферу діяльності. Треба робити ставку на свої сильні та гарні якості, знайти їм застосування, і тоді в людини все вийде.
Объяснение:
Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге.
Родина – основа нашого суспільства. Колись наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з’явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо створити свою сім’ю.
Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, до Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні піроги, це мамина турбота, батькова до Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка — її повноцінний член.
Нажаль, родини бувають різними, як і стосунки в них. Наприклад, хтось постійно свариться одне з одним, а трапляється, навіть можуть побитися. А інколи зовсім навпаки – всі в родині ніби зовсім байдужі одне до одного, не цікавляться ні справами, ні інтересами, ні проблемами, не знають, хто чим живе. Є багато анекдотів про це. Наприклад, про те, як батько забирає з дитсадку чужу дитину. Мені здається, в усіх таких історіях є доля сумної правди.
Кожен мріє про щасливу родину. Але це залежить від нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля у неї. Бо це особисті стосунки між людьми різних поколінь, поглядів та переконань, які змушені постійно вирішувати побутові питання разом. Звичайно, бувають і конфлікти, і суперечки. Але я вважаю, найголовніше – це поважати одне одного. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь-кого, бо це ж твоє!
Рідні люди – це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина – наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. І кожен з нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.
если что подгони под свои стандарты что бы было лучше
Уривок із казки Івана Франка "Фарбований Лис"
Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, наставляли на нього заліза або підкидали йому затруєного м'яса, нічим не могли йому доїхати кінця. Лис Микита кпив собі з них, оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибрався на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було сміливішого, вигадливішого та спритнішого злодія над нього. Дійшло до того, що він не раз у білий день вибирався на полювання і ніколи не вертав з порожніми руками.