В першу чергу для визначення роду іменника необхідно поставити його в форму називного відмінка однини. Типовим родовим закінченням для чоловічого роду є нульове закінчення (завод, кінь, стіл), для жіночого роду — а / я (машина, фарба, земля), для середнього роду — о / е (поле, хмара, дзеркало).Існують такі іменники, які не мають форм однини (брюки, окуляри, годинники, ножиці, ваги і т.д.). Такі іменники не можна віднести ні до одного з трьох родів. Більшість таких іменників позначають предмети, що складаються з двох частин (брюки, ножиці), тому такий рід називають парним.Серед безлічі імен іменників варто звернути увагу на групу слів, що позначають взуття і деякі парні предмети. Форму однини таких слів слід запам’ятати. Наприклад, черевики — один черевик, кеди — один кед, сланці — один сланець, туфлі — одна туфля, сандалі — одна сандаля, тапки — одна тапка. А також: гамаші — одна гамаші, гетри — одна гетрах. АЛЕ: гольфи — один гольф, рейки — одна рейка.Також в російській мові є особлива група іменників, що володіють значеннями як чоловічого, так і жіночого роду: невіглас, забіяка, соня. Такі іменники називаються іменниками спільного роду, і їх родова приналежність визначається з конкретного контексту.Невідмінювані іменники іншомовного походження, що позначають неживі предмети, зазвичай відносяться до середнього роду — алібі, амплуа, конфетті, журі, меню. Винятки: кава, сироко (вітер в пустелі), сулугуні (сорт сиру), пенальті, торнадо, хінді, суахілі — чоловічий рід.
Переді мною – чарівна вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми ніжними руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
Колись на землі був головним лише префікс "з" з ним ставили усі слова. Префікс"з"був гордовитий,він завжди пишався собою, і дуже вихвалявся,що він головний!Але був у нього брат,який теж хотів стояти поруч зі словами,префікс"з" завжди насміхався з нього кажучи,що нічого не представляє з собою префікс с І вирішив тоді,префікс "с"податися до батька свого: Великого Батька Всіх Слів і став просити в нього теж стояти біля слів,і сказав тоді батько: -Ну добре,хай по твоєму буде,бужеш ти стояти після таких букв: К,Ф,П,Т,Х. Зрадів цьому "с",сумлінно виконував свою працю,і стоїть біля цих букв й дотепер
