Є в нашому класі один собі такий хлопчина: не те, щоб дуже смішний, але добряче кумедний. І трапляються з ним частенько всілякі весели речі.От про одну таку смішнючу пригоду я вам і розкажу. За звичай ми снідаємо в шкільній їдальні і частенько нам на сніданок дають варені яйця. Наш, так би мовити, класний силач щоранку бив тим в круту звареним яйцем собі по лобі, щоб похизуватися, який він сильний і як справно він розбиває яйце. От і нашому смішному хлопцеві теж закортіло похизуватися і одного сніданку, він, недовго розмірковуючи, вирішив відтворити цей номер. Трюк, я вам скажу, був іще той-ми всім класом мало не луснули зо сміху. На його нещастя в той день яйця нам подали в зм"ятку. Отож, після того, як він зі словами : " Дивіться як я можу!" гордо луснув себе яйцем по лобі, все його обличчя вкрилося жовто-білими кольорами із залишками шкаралупи. Просто новонароджене каченя ! Він теж сміявся з нами, адже такий неочікуваний збіг обставин годі було собі і уявити!
Заварити кашу Всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.Адже, як кажуть :"Наші проблеми,самі вирішуйте!" Але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без до оточуючих людей справитися з її проблемою? На моб думку, ні. Ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. Адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. Тому, допомагайте людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші. Отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, допомагайте одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "Як ви до людей, так вони до вас!" Але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.
Заварити кашу Всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.Адже, як кажуть :"Наші проблеми,самі вирішуйте!" Але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без до оточуючих людей справитися з її проблемою? На моб думку, ні. Ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. Адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. Тому, допомагайте людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші. Отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, допомагайте одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "Як ви до людей, так вони до вас!" Але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.
Є в нашому класі один собі такий хлопчина: не те, щоб дуже смішний, але добряче кумедний. І трапляються з ним частенько всілякі весели речі.От про одну таку смішнючу пригоду я вам і розкажу.
За звичай ми снідаємо в шкільній їдальні і частенько нам на сніданок дають варені яйця. Наш, так би мовити, класний силач щоранку бив тим в круту звареним яйцем собі по лобі, щоб похизуватися, який він сильний і як справно він розбиває яйце. От і нашому смішному хлопцеві теж закортіло похизуватися і одного сніданку, він, недовго розмірковуючи, вирішив відтворити цей номер. Трюк, я вам скажу, був іще той-ми всім класом мало не луснули зо сміху. На його нещастя в той день яйця нам подали в зм"ятку. Отож, після того, як він зі словами : " Дивіться як я можу!" гордо луснув себе яйцем по лобі, все його обличчя вкрилося жовто-білими кольорами із залишками шкаралупи. Просто новонароджене каченя ! Він теж сміявся з нами, адже такий неочікуваний збіг обставин годі було собі і уявити!