Кились давно, я з батьками купляв лотерейні білети. Згодом ми про них забули... Тому що знали, виграти там, практично неможливо. Але ось через дев'ять місяців, на нашу почтову адресу прийшов лист. В ньому йшлося про виграш в два мільйони гривень. Ми з сім'єю були на сьомому небі від щастя. Я одразу побіг ділитися надзвичайною новиною зі своїми друзями. Подумки я розумів, що ось збулася моя мрія, поїхати в Європу. Мої два найкращих друга, мешкали разом зі мною на одній вулиці. Коли я зібрав разом своїх друзів, то відразу повідомив їм цю прекрасну новину. Вони звичайно подумали що це я пошуткував, тоді вони побачили в моїх руках лист, та зрозуміли що це подарунок долі, який заслужили я, та моя сім'я. Разом з ними, ми грали цілий день, вони були горді за мене, тому що не кожна людина може виграти два мільйони гривень.
Олівець - це предмет першої необхідності. Він призначений для писання, малювання, креслення. Складається олівець із графітного стрижня, вміщеного у дерев’яну оправу. Олівець легенький, тоненький, зручний для користування. Оправа зроблена з м’якого дерева, вона має форму циліндра діаметром до семи міліметрів. Оправа пофарбована у рожевий колір. Олівець з одного кінця гостро заструганий, а з іншого має невеличку гумку. Зверху вибито позолочений напис «Промінь. 2М». Це назва виробничого об’єднання, яке виготовило олівець, і твердість графіту. Я дуже люблю малювати різнокольоровими олівцями.
Українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. Багато незгод випало на його долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх. А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною, згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами. Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини. Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого. Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному. Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.
Тому що знали, виграти там, практично неможливо.
Але ось через дев'ять місяців, на нашу почтову адресу прийшов лист. В ньому йшлося про виграш в два мільйони гривень. Ми з сім'єю були на сьомому небі від щастя.
Я одразу побіг ділитися надзвичайною новиною зі своїми друзями. Подумки я розумів, що ось збулася моя мрія, поїхати в Європу.
Мої два найкращих друга, мешкали разом зі мною на одній вулиці. Коли я зібрав разом своїх друзів, то відразу повідомив їм цю прекрасну новину. Вони звичайно подумали що це я пошуткував, тоді вони побачили в моїх руках лист, та зрозуміли що це подарунок долі, який заслужили я, та моя сім'я. Разом з ними, ми грали цілий день, вони були горді за мене, тому що не кожна людина може виграти два мільйони гривень.