Герої , кажуть, не вмирають, бо їх пам'ятає народ, який вони захищали своїм життям.
Объяснение:
Речення "Герої, кажуть, не вмирають, бо їх пам'ятає народ, який вони захищали своїм життям" має неоднорідну підрядність. У цьому реченні є дві підрядні речення, які мають різну структуру і функцію.
1. "Герої, кажуть, не вмирають" - це перше підрядне речення. Воно виражає думку або ствердження, що "герої не вмирають". Тут присутнє введене слово "кажуть", яке слугує для підкреслення того, що це не є безпосередньо авторська думка, але є загальним переказом або переконанням.
2. "бо їх пам'ятає народ, який вони захищали своїм життям" - це друге підрядне речення, яке пояснює причину чи обставину з першого речення. Воно говорить, що герої не вмирають через те, що народ пам'ятає їх, а також через те, що вони захищали народ своїм життям.
Таким чином, це речення має неоднорідну підрядність, оскільки містить дві різні думки, які взаємозв'язані між собою.
Діалог на тему "Яке спілкування краще: телефонне чи живе":
Анна: Привіт, Олександре! Сьогодні хотіла б обговорити з тобою цікаву тему — яке спілкування краще: телефонне чи живе. Що ти думаєш з цього приводу?
Олександр: Привіт, Анно! Цілком цікава тема. На мою думку, обидва види спілкування мають свої переваги та недоліки. Телефонне спілкування, з одного боку, дозволяє зв'язатися з кимось з будь-якого місця у будь-який час. Ти можеш зателефонувати комусь з-за кордону або поговорити з кимось, коли видалося, що це найзручніше.
Анна: Так, звичайно, зручність — це великий плюс телефонного спілкування. Але я все ж віддаю перевагу живому спілкуванню. Я вірю, що воно набагато більш особисте та емоційне. Ми бачимо міміку та жестові, відчуваємо енергетику одне одного. Це допомагає зрозуміти співрозмовника краще і встановити з ним глибше зв'язок.
Олександр: Ти абсолютно права. У живому спілкуванні ми маємо можливість бачити та відчувати реакцію людини з першої руки. Ми можемо легше сприймати невербальні сигнали, такі як жести, міміка, тон голосу. Вони вносять багато нюансів у спілкування, які можуть бути втрачені у телефонному спілкуванні.
Анна: Точно! І ще одна річ, яку я люблю у живому спілкуванні, — можливість проводити час разом з людьми, насолоджуючись їхньою присутністю. Ми можемо виходити разом, гуляти, відвідувати цікаві місця разом. Це допомагає зміцнити стосунки та побудувати більш глибоке спілкування.
Олександр: Так, поділитися фізичною присутністю з людьми є чудовим досвідом. Ми можемо насолоджуватися обміном енергії та взаємодіяти на різних рівнях — не тільки словами, а й дотиком, посмішкою, обіймами. Важливо мати можливість побачити іншу людину повністю, а не тільки чути її голос через телефон.
Анна: Згодна. Однак, варто враховувати, що телефонне спілкування також має свої переваги, особливо у випадках, коли фізична відстань є перешкодою. Воно дозволяє підтримувати зв'язок з далекими друзями та родичами, а також проводити ефективні бізнес-розмови без необхідності поїздок.
Олександр: Правильно, телефонне спілкування може бути вельми зручним у таких випадках. Важливо знайти баланс і використовувати обидва види спілкування в залежності від потреб і контексту.
Анна: Так, важливо не забувати про важність особистого контакту та спілкування "лицем до обличчя". Це дозволяє нам побачити, почути та відчути більше, побудувати глибокі зв'язки та насолодитися моментом разом з людьми.
Олександр: Повністю згоден з тобою, Анно. Обидва види спілкування мають свої переваги й важливість. Вони доповнюють один одного і мають місце у нашому житті в залежності від ситуації. Це прекрасно мати можливість скористатися обома варіантами залежно від наших потреб і можливостей.
Анна: Солідна згода! Дякую, Олександре, за цікаву дискусію. Як завжди, було цікаво почути твою думку.
Олександр: Дякую, Анно! Я також насолодився нашим спілкуванням. Це завжди цікаво обговорювати такі теми з тобою.
Объяснение:
Во втором слове ж,л,д,м