1.Мій автопортрет= мій мій малюнок себе(тобто потрібно без "мій").Пам'ятні сувеніри=речі для згадки для згадки(тобто без "пам'ятні").Моя автобіографія(якщо просто словосполучення)=моя моя історія життя(правильно без "моя"),якщо мається на увазі назва твору,то все ок.Мій власний погляд= мій мій погляд(тобто без "мій").Період часу=проміжок часу часу(правильно без "часу").Перша прем'єра=перший перший показ(правильно без "перша").Адреса місця проживання=координати місця проживання місця проживання(правильно без "місця проживання").Моє особисте враження(так само як і "мій власний погляд" та "моя власна думка")= моє моє враження(думка)(значить правильно без "особисте";а в "моя власна думка" без "власна".
Тип помилки усюди спільний-тавтологія(непотрібний повтор слів декілька разів).
2.Якщо я правильно тебе зрозуміла,то це тобі може до Зразок іде далі.
Я, Іващенко Катерина Андріївна, народилася 9 травня 1985 року в селі Лебедівка Вишгородського району Київської області. Українка, громадянка України. З вересня 1992 року до липня 2003 року навчалась у Лебедівській середній школі, де одержала атестат про середню освіту. У липні 2003 року вступила до Науково-навчального інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Київського національного університету внутрішніх справ на факультет підготовки кадрів кримінальної міліції. Зараз навчаюсь на З курсі, проживаю в гуртожитку на території інституту. Батько, Іващенко Андрій Максимович, 1960 року народження, проживає в м. Вишгороді, працює директором Вишгородської середньої школи № 2. Мати, Іващенко (Ткачук) Вікторія Анатоліївна, 1965 року народження, проживає в м. Вишгороді, працює вчителем української мови та літератури Вишгородської середньої школи № 5. Брат, Іващенко Сергій Андрійович, 1990 року народження, учень Вишгородської середньої школи № 5. Ні я, ні мої близькі рідні до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалися. Паспортні дані: серія МА№ 69334, виданий ВВС м. Вишгорода 16.10.2001. Домашня адреса: вул. Київська, 24, кв. 216, м. Вишгород, 52002.
Буду рада якщо чимось до
Яскравим прикладом залежності результату від його отримання є трагікомедія Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч». Головний герой твору - Герасим Калита, - намагаючись примножити свої статки, зраджує своєму сумлінню і вдається до злочину. Він, усвідомлюючи всю сутність нечесної справи, погоджується на угоду про отримання фальшивих грошей. А потім же, сам втрапляє до паски злодіїв: гроші він не отримує, а ще й втрачає своїх п'ять тисяч. Цей приклад показує те, що нечесний шлях приведе до також нечесного успіху.
В звичайному житті, а не на сторінках книг, випадки досягання успіху нечесними шляхами вже встигли стати чимось буденним. Винятком не стало і моє життя. Один час, бачачи перед собою високу мету, я намагалась знайти найлегший шлях її здобуття. Прямуючі до цілі, я намагалась використовувати багато існуючих методів, серед яких були і хитрощі, і лицемірство, і лестощі. Але я дуже швидко стала помічати закономірність - чим гірші методи, тим менше задоволення приносить успіх, навіть якщо він досягнутий у повній мірі. Після таких вчинків, моє сумління не залишало в спокої душу ні на мить. Тоді я почала шукати, хоч і складніші, але правильні шляхи. І хочу запевнити кожного, що це дійсно дозволило мені повною мірою отримувати задоволення від справи і її успішності.
Отже, щоб досягти успіху потрібно боротися і здобувати, виявивши наполегливість і правдивість, не стаючи до боротьби із власним сумлінням. Шлях до успіху, без сумніву, повинен бути чесним: інакше отримане й успіхом не назвеш. Тому так важливо з самого початку стати на вірний шлях, щоб потім не шукати втраченої дороги.