Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує.
Твір на тему "Хто не шанує своє минуле, той не гідний свого майбутнього ":
Знання історії свого народу, традицій, здобутків - важливий аспект для створення гідної держави. На превеликий жаль, люди недбало ставляться до історії, не хочуть вивчати події минулого, аналізувати їх. Але, на мою думку, саме історія - це мудра наука, яка допомагає вчитися на помилках минулого та не повторювати їх у майбутньому.
Я вважаю, що кожен з нас має шанувати своє минуле. Згадаймо твір "Слово про похід Ігоря", основною думкою якого є зображення того, як важлива єдність народу для щасливого існування держави. Ми маємо переймати досвід минулого, адже той, хто не знає його, не вартий свого майбутнього.