«За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість.
Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі.
На мою думку найкращий відпочинок - це відпочинок на природі, а саме в лісі. В лісі є: свіже повітря, гарний краєвид, різні рослини та інше. Саме там ти можеш відпочити, незвертаючи увагу на клопоти, які чекають тебе у буденному житті. На осінніх канікулах, ми з батьками їдемо відпочивати в ліс, залишаючи всі справи. В лісі ми збираємо гриби, різні лісові ягоди, а також я люблю збирати осінній гербарій, який я завжди віддаю своїй вчительці. Тому, як для меня, найкращий відпочинок - це відпочинок в лісі.
Лето – не только прекрасная пора для отдыха, это трудовая пора в жизни деревенских рабочих. Художник Аркадий Александрович Пластов на этом полотне изобразил волнующую его тему, время сенокоса. Никто в эту пору не сидит сложа руки, ведь от выполняемой работы зависит последующая зима. Мы видим, что на заготовку кормов затрачивается очень много сил. Создаётся впечатление, что с полотна мы слышим слова старика, обращённые к худощавому подростку: «Кто как трудится, тот так и ест». Мы видим, что на картине изображено тяжелое послевоенное время, потому что крепких, сильных мужчин на сенокосе нет. Кто же выполняет столь тяжкий труд? Женщины, старики и подростки выходят на полевые работы и трудятся наравне. Мы видим, с каким рвением люди приступают к нелёгкому труду косьбы травы на сено, не боясь ни зноя, ни палящего солнца. Ведь лето в самом разгаре!Художник передал всё буйство летних красок – щедрость и яркость луговых цветов, насыщенную зелень трав. Красочность полотна просто поразительная и вызывает у нас восторг! Солнечный свет, переливаясь, играет на изящной кроне белоствольных берёз, которые пытаются хоть немного укрыть тружеников от палящего зноя. Картина написана настолько реалистично, что нам кажется, вблизи мы слышим жужжание пролетающих мимо насекомых. В воздухе витает пряный и насыщенный аромат полевых цветов и трав. Так хочется вдохнуть его полной грудью!На заднем плане мы видим лесопосадку, которая отдаёт сине-зелёной прохладой. Возможно, именно туда отправятся отдохнуть после завершения трудового дня наши работники.
«За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість.
Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі.