Весною жодна чайка не гніздилася на луках,а всі тулилися на островах,як би не було тісно.Люди раділи і сумували,бо було щось не так,і вони не помилились.Весна і осінь були посушливими:сонце палило пшеницю на полях у людей картоплю і все що росло.Дощів не було,а джерела, які були дуже глибоко, теж кудись зникли.На луках,де колись були чайки можна було ходити в черевиках.Лише на левадах у сажалках було не багато води, бо вони були внизовині і викопані глибоко.З під торфу ще просочувалась вода, і чайки вивели на островах дітей, і раділи воді.Проводжали чайок чи не всим селом і чекали з нетерпінням їх прилету.І кожен, хто жив на леваді,старався зробити копанку,щоб на весні чайки поселилися у нього. І кожної весни вони прилітали на радість людям, оселялися у того хто цього хотів.А в перший день,коли прилетіли,вони зібралися на Захаровій леваді,ніби всим показуючи хто перший викопав копанку.Захар вітав їх,і показував руками,що вони можуть летіти куди захочуть,ніби він їх відпускав.
Гарне питання, не тільки філософи, а й прості люди, також шукають відповідь на це запитання( .)Я () вважаю, що його не можна просто знайти(.)Таке відчуття, що хтось підготував нам усе, а ми просто будемо слухатись когось. Це не правильно, так бути не може! Невже хтось зробив для Стіва Джобса комп’ютер, а може Стівену Гокінгу хтось розповів про теорію чорних дір? Ні, вони самі це зробили, (віднайшли), вираховували. Ніхто не зробить за вас діло, але саме ви вирішуєте що далі робити. З одного боку( ) це гарно, коли ти вирішуєш свою долю, коли ти складаєш свій життєвий шлях, але треба і тут знати обмеження, бо інколи ти можеш узяти свою долю, та відправити її на працю до брудного заводу, де живуть від зарплати до зарплати, а може відправиш її взагалі, Бог знає куди…
Також пам’ятайте про інших людей(.)( Інколи) , йдучи до успіхів, ми, самі цього не (бачучи), втоптували інших у бруд, зіпсувати їхній життєвий шлях, тому ( ) треба намагатися бути кращим ніж всі, але при цьому не втоптувати їх у бруд, розрізняти самовдосконалення, самоповагу від наглості.
Обирати вам, зробити свою долю так, щоб про вас написали у підручниках з історій( ) так, аби можна було розповісти дітям, чи тихо прожити і тихо померти…
Я звичайно не вчителька , але де виправила поставила дужки , а ти вирішуй.Намайбутнє, старайся не робити таких довгих речень , там буде багато помилок
