1. Укажіть рядок, у якому всі слова мають м'який приголосний:
в) ма[л’]юк, си[н’]ь, [л’]ю[л’]ька, [йа]линка
2. Запишіть три слова, у яких звуків більше, ніж букв: ялинка [йалинка], яблука [йаблука], єнот [йенот]. У цих словах звуків більше, ніж букв, бо я та є на початку слова позначають два звуки.
3. Укажіть рядок слів, у яких усі приголосні тверді:
а) дорога, книга, ручка, мости;
Інші варіанти не підходять, бо в них є слова з літерами і, що пом’якшують попередній приголосний та приголосним й, що є м’яким.
4. Наведіть три слова, у яких [о], [е] може чергуватися з [і]: лебІдь – лебЕдя, ведмІдь – ведмЕдя, чобІт – чобОта.
5. Виділіть рядок слів, у яких всі приголосні дзвінкі.
а) будівля, джем, джміль, нога;
Дзвінкі [б] [г] [ґ] [Д] [д] [з] [з'] [ж] [дж] [Дз] [Дз'] та сонорні [м],[в],[н],[л],[р],[й], а також м'які [л'],[р'],[н'].
6. Запишіть три слова, у яких у ненаголошеній позиції пишеться буква е: зачЕсати, пЕкти, вЕличезний.
7. Визначте рядок слів, у яких всі приголосні глухі:
а) пушок, суп, схопити, коса;
Глухі [п] [х] [к] [т] [т] [с] [с'] [ж] [ч] [ц] [ц']
8. Запишіть п’ять слів, у яких відбувається дієслівне чергування приголосних: крикнути – кричати, рухати – зрушити, мостити – вимощений, їздити – проїжджати, змовкнути – мовчати.
9. Від поданих слів утворіть іменники із суфіксом -ств(о).
Убогий – убозтво, ткач – ткацтво, козак – козацтво.
10. Укажіть рядок слів, у яких буква я позначає два звуки:
а) п[йа]вка, [йа]струб, [йа]сний, Лук[йа]ненко (на початку слова та після апострофа).
11.Наведіть три приклади слів, у яких букви я, ю, є, ї позначали б один звук: рішеннЯ, рЮкзак, люлька.
12. Зробіть фонетичний розбір слова земля:
Земля [зе⁻мл'а] (е з наближ. до и) 5 букв, 5 звуків, 2 склади. Схема: - 0 - = 0
[з] приголосний, дзвінкий, твердий,
[е⁻] голосний, нелаб., з наближ. до и, ненаголош.,
[м] приголосний, сонорний, твердий,
[л'] приголосний, сонорний, м'який,
[а] - голосний, нелаб., наголош.
Пам’ятник українському гетьману Богдану Хмельницькому прикрашає Софіївську площу з 1888 року. Його відкриття було приурочене до святкування 900-річчя хрещення Русі. Насправді, вперше з ідеєю увіковічнення пам’яті гетьмана ще в 40-х роках виступив історик М. Костомаров, ще через десяток років її повторив В. Максимович і лише в 1860 році Петербург погодив встановлення монументу, але це був тільки початок його багатостраждальної історії.
Цілих 9 років скульптору Микешину знадобилося, щоб створити макет майбутнього пам’ятника. Однак через те, що його визнали занадто полонофобським і шовіністичним, проект пройшов ще кілька редагувань і врешті остаточно був затверджений лише у 1876 році. Тоді постала інша проблема — відсутність фінансування від влади. Кошти збирали по всій імперії. У результаті у 1879 році пам’ятник відлили з переплавленого металобрухту, який пожертвувало Морське відомство, і через рік привезли до Києва. Однак грошей для постаменту уже не вистачило і скульптура 8 років пролежала у дворі поліцейської управи. Місцеві про це жартували, що «Не встиг Богдан в'їхати до міста, а його вже заарештували».
Зрештою, у 1888 році знайшли граніт для постаменту (залишився після зведення Ланцюгового мосту). Спочатку монумент хотіли встановити на Бесарабській площі, але потім передумали на користь Софіївської. І одразу постало нове питання: як розмістити пам’ятник, щоб кінь не був повернутий хвостом до жодного з соборів і до урядових споруд. У результаті скульптуру Хмельницького встановили так, що він рукою з булавою показує на північний-схід, тобто напрямок, якому мав слідувати народ, що зустрічав гетьмана тут, на Софіївській площі, у 1848 році після перемоги над поляками у битві під Пилявцями.
Объяснение:
Выбери себе отсюда предложение которые нужно
