Скласти діалог про рідний край пропоную так: - Привіт, Артеме! Дуже радий тебе бачити. Тобі сподобалось вчитись в Англії? - Привіт, Дмитро! Звичайно. Це дуже гарна країна. Проте, я весь час сумував за Батьківщиною. - Мабуть, коли живеш тут, то не відчуваєш того, що тобі так дорого. - Так, я згоден з тобою. Поки я жив в Україні, то думав, що переїзд дасться мені з легкістю. Проте, через пару тижнів в мене почалась несамовита туга за рідним краєм. - То ти щасливий, що повернувся? - Так, все мені тут рідне: поля, річки, соковито-зелені дерева, люди. І навіть їжа. Тепер я знаю напевне, що Україна - найрідніший куточок на Землі. Дякую за розмову, мені треба бігти до бабусі. Бувай! - Бувай!
Але ось настає вечер.Зоря запалала пожежею і обхопила півнеба.Сонце сідає.Повітря поблизу якось особливо прозоре, немов скляне; вдолині лягає м'який пар, теплий на вигляд; разом з росою падає червоний блиск на галявини, ще недавно облиті потоками рідкого золота; від дерев, від кущів, від високих стогів сіна побігли довгі тіні ... Сонце сіло; зірка запалилася і тремтить в вогнистому морю заходу ... Ось воно блідне; синіє небо; окремі тіні зникають, повітря наливається мглою.Пора додому, в село, в хату, де ви ночуєте.
