Етика, всупереч думці багатьох, не може бути менш важливою за будь-яку із шкільних дисциплін. Адже нікому не подобаються невиховані люди, чи не так? Такі значущі слова, як "дякую", "будь-ласка", "вибачте", пом'якшують людські серця і хоч якось урівноважують звичні грубощі сьогодення. Немає значення, що оберуть інші: я знаю, коли треба поступатися місцем, коли дякувати і за що вибачатись, як зберігати толерантність та не ранити словом. Я помічаю, як у відповідь на лагідну ввічливість у когось теплішають очі, я люблю чути добре слово, звернуте до мене, я поводжусь із людьми так, як хочу, щоб поводились зі мною. І вважаю, що підручник етики - один із тих, які треба читати до останньої сторінки. Хоча там і описані всім зрозумілі речі, проте чомусь мало хто на них зважає.
В пятом классе я училась на (отлично и т.д.).У меня о моём классе осталось очень много хороших воспоминаний.Помню как учительница водила нас на экскурсии,пикники,как мы вместе общались и делились,что у кого было.Очень много нового я узнала,перейдя из младшей школы в среднюю.Теперь у меня много новых друзей из противоположенных классов.Мне нравиться мой класс.Там дружелюбные и вежливые дети и у нас хорошие отношения с учителем Татьяной Александровной(напиши имя своего учителя).Я рада,что учусь в окружении этих людеф.Мне с ними очень комфортно и уютно!
Напнемо вітрила наших мрій! Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді? - односкладні