ей фразеологізм походить із легенди, міфа, казки, — можна назвати як забажається, — які є у великої кількості різних народів. Зветься він по-різному, але суть одна — існує начебто десь дивовижний птах, якому даровано безсмертя. І тільки сам він періодично сам себе спалює, а потім знову народжується із власного попелу. Таким зворотом користуються у випадках, коли хочуть сказати про здатність людини почати все заново, після всіх втрат чи негараздів зробити новий старт. Це якщо у простенькому сенсі. З філософської точки зору символ Фенікса значить нескінченність якогось циклу, воскресіння із попелу, перевагу духовного над тілесним.
Одного разу я пішов гуляти з друзями, забувши про те, що потрібно нагодувати мого цуценяту Жмурка. Я пішов на вулицю і повернувся через дві години. Коли я відкрив двері додому, то побачив, як Жмурко сидить перед дверима і весело дивиться на мене. Я пройшов на кухню і побачив там страшенний гармидар. Все було розкидано, разлито і пожовано. Жмурко, поки мене не було вдома, вирішив знайти собі щось поїсти самостійно. Він розбив три тарілки, скинув усе зі столу та пожував пакет з борошном. Я крикнув: "Жмурко, а ну йди сюди!". Жмурко прийшов і з винуватим обличчям сів на підлогу. Ну хіба можна його отакого журити? Коли я охолонув, то зрозумів, що то була моя вина, що він все порозкидав. Тому я назавжди затямив, що ніколи не треба лишати його вдома самого голодним.
1)за двома зайцями поженешся ні одного не впіймаєш.
2)Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.
3)Виховуємо хлопчика – формуєтся людину, виховуємо дівчинку – створюємо всесвіт.
4)де загубіш там і найдеш