Завдання: Слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією).
агентство - [аген-ство];
анекдот – [анеиґдóт],
артистці – [арти́с'ц'і]
Аюдаг – [айудáг],
безперечно – [беиспеирéчно]
берешся - [беирес’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
бігти – [б’íгти],
білий [б'ілий];
бінокль - [б’інóкл']
боротьба – [бород'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
братство – [брáцтво]
братський - [брац’кий]
братчик – [брач:ик]
Бур'ян - [бурйан],
бюро - [б’уро],
верткі [вертк'і];
віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;
Вінниця - [в’ін:иц’а],
вітер [в'ітер];
вітчизна - [в’іч:йзна]
вогко - [вóхко],
вокзал – [воґзá;л] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;
впав - [ўпáў] - "в" розташоване в кінці слова після голосного;
вчишся [учйс':а];
вчиться [учйц':а];
вчора - [ўчóра] - "в" стоїсть на початку слова перед приголосним;
в'юн - [вйун];
Гіллячки - [г’іл’:ачки],
гірко - [г’ірко],
гірський [г'ірс'кий];
Голубити -
давнє [давн'е];
дай - [дáĭ]
двічі - [дв'іч'і];
джміль - - 6 б., 4 зв.;
джерельна [джеирел’на]. У слові 8 звуків, які позначаються на письмі 10 буквами;
дзвін [дзв'ін];
дзвоник - [дзвóниек],
дзвякнути [дзв'акнути];
дзеркальце [дзеркал'це] - 10 букв, 8 звуків
директор [диеректор];
Дніпро - [дн’іпро],
дьогтю – [д'óхт'у];
єдність [йед'н'іс'т'];
Єреван – [йеревáн];
живе - [жиевé];
життя - [жит'т'а];
завірюха - [зав’ір’уха],
заводський [заводз'кий];
завтра - [зáўтра] - "в" - всередині слова після голосного перед приголосним;
Задзеленчить - [задзеи ле ин’чит’],
Закарпаття - [закарпат’:а],
Заєць - [зайец’],
заїзд – [зáйізд];
зарісши – [зáр'іш:и]
збіжжя [зб'іж':а];
збір [зб'ір];
звір [з'в'ір];
звістка - [зв'істка];
з джурою – [жд͡жýройу]
здоров'я – [здорóвйа],
Здоров'я - [здоровйа],
земля [земл'а];
зжати – [ж:áти]
З'їжджати - [зйіжджати],
зозуля [зоузул'а]
зоря - [зор’á]
з чим – [шчим]
зшити - [ш:ити]
Зяблик - [з’аблиек],
З'ясування - [зйасуван’:а],
ім'я - [імйа],
іній [ин'ій];
інколи [инколи];
інший [инший]
іржа [иржа],
ірій [ир'ій]
їжак – [йіжáк];
Їжак - [йіжак],
кар'єра - [карйера];
квочці – [квó ц':і]
кігті – [к’íхт'і],
Київ - [кийів] — 4 б., 5 зв.;
Київщина - [кийівшчиена],
кладка – [клáдка],
кожух [коужух]
кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ];
коротший [корочший];
косуля - [коусýл'а];
кров'ю - [кровйу];
крюк - [кр'ук];
кузня [куз’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
ларьок - [лар'ок];
легко [лéхко]
літо [л'іто];
люди [л'уди];
людство - [л’уцтво]
Львів - [л’в’ів],
льон - [л'он];
льотчик [л'оч:ик];
майбутній [майбуґн'ій];
малюють- [мал'ýйут'];
матір'ю - [мат'ірйу];
маяк – [майáк],
менші [менш'і];
мережці – [меирéз'ц'і]
милуєшся - [миелуйес’:а]
могти – [могти́].
мої - [мой'і]
молодший [молоджший];
молотьба – [молод'бá] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких
Мольєр – [мол'йéр]
М'якість - [мйак’іс’т’],
навчиться - [навчиц’:а];
надія |над'ійа];
невістці - [неив'іс'ц'і]— невістчин [неив'ішчин]
невістчин – [неив’íшчиен]
не скалічся – [не скал'íц'с'а]
нігті - [н'íхт'і]
Ніч - [н’іч],
ніччю [н'іч':у];
носиться – [нóсиец':а
Осінній - [ос’ін’:ій],
отже - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] - букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;
Павутиння - [павутин:’а],
палкі - [палк'і];
піддашшя [п'ід:аш':а];
пісня [п’іс’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
плющ - [пл'ушч];
Пирогоща – [пирогóшча];
писати - [пиесáти]
повернутися -
подяка - [под'ака]
Пояснення - [пойаснеин’:а],
праця [прац'а];
президентський [президен'с'кий];
Приєднання - [прие йеднан’:а],
Приязнь - [прийаз’н’],
прóз'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
П'ятниця - [пйатниц’а],
п'ять - [пйат'];
рай - можна транскрибувати і так: [рай], і так [раj];
робишся – [рóбиес':а]
розважся – [розвáз'с'а]
розсада - [росада];
розчин - [рожчин]; ромашці – [ромáс'ц'і];
Рум'янець - [румйане иц’],
рюкзак – [р’уґзáк];
ряд - [р'ад];
рясно - [р’áсно],
свій - [св'ій];
світ [с'в'іт];
свято [с'в'ато];
сміх [с'м'іх];
сніг [с'н'іг];
село - [сеилó]
сердиться - [сердиец’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
синиця - [сиeни́ц'а],
Сіль - [с’ і л’],
Сім - [с’ім]
солов'ї [соловйі];
сонячний - [сон’ашний];
Завдання: Слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією).
агентство - [аген-ство];
анекдот – [анеиґдóт],
артистці – [арти́с'ц'і]
Аюдаг – [айудáг],
безперечно – [беиспеирéчно]
берешся - [беирес’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
бігти – [б’íгти],
білий [б'ілий];
бінокль - [б’інóкл']
боротьба – [бород'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
братство – [брáцтво]
братський - [брац’кий]
братчик – [брач:ик]
Бур'ян - [бурйан],
бюро - [б’уро],
верткі [вертк'і];
віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;
Вінниця - [в’ін:иц’а],
вітер [в'ітер];
вітчизна - [в’іч:йзна]
вогко - [вóхко],
вокзал – [воґзá;л] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;
впав - [ўпáў] - "в" розташоване в кінці слова після голосного;
вчишся [учйс':а];
вчиться [учйц':а];
вчора - [ўчóра] - "в" стоїсть на початку слова перед приголосним;
в'юн - [вйун];
Гіллячки - [г’іл’:ачки],
гірко - [г’ірко],
гірський [г'ірс'кий];
Голубити -
давнє [давн'е];
дай - [дáĭ]
двічі - [дв'іч'і];
джміль - - 6 б., 4 зв.;
джерельна [джеирел’на]. У слові 8 звуків, які позначаються на письмі 10 буквами;
дзвін [дзв'ін];
дзвоник - [дзвóниек],
дзвякнути [дзв'акнути];
дзеркальце [дзеркал'це] - 10 букв, 8 звуків
директор [диеректор];
Дніпро - [дн’іпро],
дьогтю – [д'óхт'у];
єдність [йед'н'іс'т'];
Єреван – [йеревáн];
живе - [жиевé];
життя - [жит'т'а];
завірюха - [зав’ір’уха],
заводський [заводз'кий];
завтра - [зáўтра] - "в" - всередині слова після голосного перед приголосним;
Задзеленчить - [задзеи ле ин’чит’],
Закарпаття - [закарпат’:а],
Заєць - [зайец’],
заїзд – [зáйізд];
зарісши – [зáр'іш:и]
збіжжя [зб'іж':а];
збір [зб'ір];
звір [з'в'ір];
звістка - [зв'істка];
з джурою – [жд͡жýройу]
здоров'я – [здорóвйа],
Здоров'я - [здоровйа],
земля [земл'а];
зжати – [ж:áти]
З'їжджати - [зйіжджати],
зозуля [зоузул'а]
зоря - [зор’á]
з чим – [шчим]
зшити - [ш:ити]
Зяблик - [з’аблиек],
З'ясування - [зйасуван’:а],
ім'я - [імйа],
іній [ин'ій];
інколи [инколи];
інший [инший]
іржа [иржа],
ірій [ир'ій]
їжак – [йіжáк];
Їжак - [йіжак],
кар'єра - [карйера];
квочці – [квó ц':і]
кігті – [к’íхт'і],
Київ - [кийів] — 4 б., 5 зв.;
Київщина - [кийівшчиена],
кладка – [клáдка],
кожух [коужух]
кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ];
коротший [корочший];
косуля - [коусýл'а];
кров'ю - [кровйу];
крюк - [кр'ук];
кузня [куз’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
ларьок - [лар'ок];
легко [лéхко]
літо [л'іто];
люди [л'уди];
людство - [л’уцтво]
Львів - [л’в’ів],
льон - [л'он];
льотчик [л'оч:ик];
майбутній [майбуґн'ій];
малюють- [мал'ýйут'];
матір'ю - [мат'ірйу];
маяк – [майáк],
менші [менш'і];
мережці – [меирéз'ц'і]
милуєшся - [миелуйес’:а]
могти – [могти́].
мої - [мой'і]
молодший [молоджший];
молотьба – [молод'бá] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких
Мольєр – [мол'йéр]
М'якість - [мйак’іс’т’],
навчиться - [навчиц’:а];
надія |над'ійа];
невістці - [неив'іс'ц'і]— невістчин [неив'ішчин]
невістчин – [неив’íшчиен]
не скалічся – [не скал'íц'с'а]
нігті - [н'íхт'і]
Ніч - [н’іч],
ніччю [н'іч':у];
носиться – [нóсиец':а
Осінній - [ос’ін’:ій],
отже - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] - букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;
Павутиння - [павутин:’а],
палкі - [палк'і];
піддашшя [п'ід:аш':а];
пісня [п’іс’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
плющ - [пл'ушч];
Пирогоща – [пирогóшча];
писати - [пиесáти]
повернутися -
подяка - [под'ака]
Пояснення - [пойаснеин’:а],
праця [прац'а];
президентський [президен'с'кий];
Приєднання - [прие йеднан’:а],
Приязнь - [прийаз’н’],
прóз'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
П'ятниця - [пйатниц’а],
п'ять - [пйат'];
рай - можна транскрибувати і так: [рай], і так [раj];
робишся – [рóбиес':а]
розважся – [розвáз'с'а]
розсада - [росада];
розчин - [рожчин]; ромашці – [ромáс'ц'і];
Рум'янець - [румйане иц’],
рюкзак – [р’уґзáк];
ряд - [р'ад];
рясно - [р’áсно],
свій - [св'ій];
світ [с'в'іт];
свято [с'в'ато];
сміх [с'м'іх];
сніг [с'н'іг];
село - [сеилó]
сердиться - [сердиец’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
синиця - [сиeни́ц'а],
Сіль - [с’ і л’],
Сім - [с’ім]
солов'ї [соловйі];
сонячний - [сон’ашний];
1)Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. Тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.
Проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія.
Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може. Обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. Крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення.
Тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. Людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого?
Ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає.
Особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. Мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. Мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. Я мрію жити у доброму світі.
2)Для щастя потрібно не багато. Лише здоровья моїх близьких та звичайно друзі які в будь-яку хвилину зможуть до та підтримати мене. я дуже ціную те, що в меня є такі рідні для меня люди.без них не було б щастя, адже що може бути гірше самотності
3)Щастя... Коли промовляєш це слово, то кожний з нас думає про щось своє. Для когось це просто поспілкуватись. Для інших нема нічого кращого, ніж виїхати на природу. Є й такі, для яких щастя — з'їсти щось смачне, подивитись "телик".
Я довго думала, а що є щастя для мене? Тепер я знаю! Це бути поруч із людьми, яких любиш, знати, що вони здорові, що в них усе гаразд. Щастя для мене — погуляти з братиком, до йому порадою, зробити щось для своєї сім'ї, до матусі. Мене охоплює приємне відчуття щастя і тоді, коли я дивлюсь на красивий захід сонця, килим із золотих листочків.
Комусь видається дивним питання "що таке щастя?" Цей стан справді важко пояснити, його можна тільки відчути. Мені стає сумно, коли я думаю, Що десь маленькі діти не знають дитинства, не розуміють, що таке щастя. Можливо колись буде так, що люди всього світу прокинуться і скажуть: "Ми щасливі!" Тоді не буде злодіїв, вбивств, війн. По вулицях будуть ходити щасливі усміхнені люди. Вони будуть намагатися робити приємне один одному.
На жаль, сьогодні в Україні набагато менше щасливих людей, ніж хотілося б бачити. Чому так? Справа не лише в економічних проблемах. Як на мене, мало хто із сучасних українців опанував науку бути щасливим. Та це й не дивно: її не викладають навіть у найкращих вузах. І замість щастя людина чомусь отримує гроші і владу або злидні і хвороби.
Чи існує рецепт щирого українського щастя? Чи мас воно бути якимось узагальненим, спільним для всього людства, чи ні? Здасться, слово "щастя" існує в усіх мовах світу. Намагаймося ж і ми, українці, отримати частку того вселенського, інколи такого примарного щастя!
Кожній людині для щастя не так вже багато і потрібно: велика дружна родина, хороший настрій і, звичайно ж, — любов! А ще ми повинні поважати один одного. Усюди лунатиме сміх щасливих дітей, у яких буде прекрасне дитинство. І щасливі люди всього світу тоді дійсно стануть братами!