Вчитель-це людина, яка веде нас крок за кроком у доросле життя. Вчитель, як і мати, залишається із нами у радісні і сумні хвилини. Чи кожен вчитель такий? Моя відповідь: ні. Недаремно, у кожного учня є улюблений і не улюблений вчитель. Хтось розуміє підлітка, а комусь незрозумілі усі дитячі проблеми. Є такі вчителі, які вважають, що у підлітка не може бути ніяких проблем, але вони жорстоко помиляються,тому що саме у цьому віці дитина стає людиою, формується ії характер і світогляд. І якщо поряд не буде людини, яка розуміє його, скоріш за все, він обере хибний шлях. Саме тому вчитель повинен бути психологом, він повинен розуміти дитячу душу. Без цього вчитель не буде вчителем, тим паче добрим вчителем.
Хто говорить – той сіє, хто слухає –збирає. Така мудрість віків, відтворена в прислів’ї. Саме педагогам слід пам’ятати ці слова. Навчати, розвивати, виховувати – і все це щодня, щоуроку, щослова. Аби слово було промовлено не тільки до розуму, а й до серця,вони виходять за рамки мовної буденності, одноманітності формул і звертаються до гри. Цим досягається емоційність, влучність, незаштампованість висловлювань, активізується увага учнів до навчального матеріалу, збагачуються взаємини педагога і його вихованців, формується висока культура праці, виховання з позиції життєвого самовизначення особистості.
Для сучасного уроку характерні направленість його змісту і методів на розвиток пізнавального інтересу учнів до даного предмету. У зв’язку з тим, на уроці зростає роль підручника, довідника, фізичного експерименту, рольової гри.
Учитель повинен знати, який навчально-виховний ефект повинен бути досягнутий і якими засобами.
читати-прочитати,зачитати
казати-розказати,показати
думати-придумати,подумати
говорити-переговорити ,заговорити