Існує думка, що краще мати багато дешевих речей, ніж кілька дорогих і якісних. Я вважаю, що дешевше буде купити якісну річ, і більше не витрачати гроші на закупівлю безлічі аналогічних товарів. По-перше, дешева річ має дуже короткий термін використання, наприклад, якщо придбати дешеву побутову техніку, то, швидше за все, вона поламається вже через пару тижнів. По-друге, треба задуматися про якість цієї речі, наскільки вона буде безпечною для здоров'я. Якщо є найменша загроза для здоров'я, значить будуть витрати на ліки і лікування. Я згодна з народною мудрістю, яка стверджуэ «скупий платить двічі» і виразом «я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі». Народна мудрість розповідає про досвід попередніх поколінь. Тому, можна зробити висновок, що купити хорошу річ буде набагато вигідніше, ніж кілька дешевих.
Навіщо нам берегти природу?
Звісно, це питання є риторичним, а відповідь на нього - доволі очевидною. По-перше, берегти природу протрібнотому, що ми є її частиною і не зможемо існувати, якщо природу буде знищено. Якщо отруїти повітря - нічим буде дихати, якщо забруднити ріки та озера - не стане води для пиття. Тобто, забруднювати навколишнє середовище - це те ж саме, що рубати гілку, на якій ми всі сидимо.
По-друге, природа не є нашою приватною власністю. Ми взяли її у наших предків та повинні передати нащадкам. Де ж будуть жити наші діти та онуки, якщо ми зіпсуємо природу - наш власний дім?
Тому нам всім треба обережно ставитися до природи. Кожен повинен робити все, що тільки може, щоб не забруднювати навколишнє середовище ще більше, а також економно витрачати природні ресурси.
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.