Краще жити в місті чи в селі? Питання, на яке немає однозначної відповіді. Особливо, якщо починати пригадувати всім відомі прислів"я на кшталт: краще там, де нас немає, або: де народився, там і згодився.
Хоча, ні, відповідь знайти можна, вона лежить у статистичній площині і свідчить, що з року в рік кількість сільського населення зменшується, а міського - зростає.
Але статистика - то суха наука, а ми всі - люди з душею та власними уподобаннями. Тим-то кожний має вирішувати це питання сам для себе. Всі ми різні. Комусь до вподоби тихі левади, розлогі лани і яблуневі садки. Когось вабить гамір великого міста з його підприємствами, супермаркетами та нічними клубами.
Я вважаю, що краще за все жити там, куди тебе кличе саме життя та твоя власна вдача. Але при цьому я віддаю перевагу тому місцю, де я народився, де жили мої предки і де їх поховано.
- Привіт, Оленко! Як пройшли новорічні свята?
- Привіт, Оксанко! Чарівно! Тепер готуємось до Різдва.
- А як ви святкуєте Різдво?
- Починаємо святкувати Святвечір. Матуся готує 12 страв. І коли сходить перша зоря, вся родина сідає за стіл.
- А твоя мама готує кутю?
- Звичайно, який же Святвечір без куті!
- А які останні одинадцять страв є на вашому столі?
- Ми не дуже традиційні у цьому. Кожного разу в нас різні страви. А у вас?
- А в нас, окрім куті, завжди готуються одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково є борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар.
- Нічого собі! Ви - справжні українці!
- А до вас приходять колядники?
- Звичайно. Я це дуже обожнюю і завжди чекаю на гостей!
- Я так само. Була рада тебе зустріти! Щасливого Різдва!
- Взаємно. На все добре!