Знаєш, я вчора їхав до художньої школи з нашою новенькою, Оксаною.
- Справді? І як – розмовляли?
- Так вона виявилась дуже приємною дівчиною. Розповідала про себе. Виявляється, вона теж записана(дієприкм.) до моєї художки, з дитинства малює.
- А у класі здається такою наляканою (дієприкм.) дівчиною!
- Вона була змушена (дієприкм.) переїхати. У попередній школі залишилися її близькі друзі, до того ж вона ще не пристосована (дієприкм.) до життя у великому місті.
- Зрозуміло. Може, запросимо її піти на обід з нами? Розповімо, де в нас що розташоване(дієприкм.)?
- Думаю, це правильно. Важко зрозуміти, з чого людина зроблена(дієприкм.), якщо не поспілкуєшся з нею.
- Згоден, мій надійний, зрозумілий (дієприкм.), перевірений (дієприкм.), друже! Ходімо!
1.У дві тисячі п"ятдесятому році численність населення на Землі сягне дев"ять цілих дві десятих мільярда чоловік.2.Людський мозок здатний зберігати від одного до семи мільйонів(мегабайт)інформації.3.Щороку послугами київського фунікулера користується близько трьох мільйонів киян і гостей міста.4."Боїнг сімсот шістдесят сьомий" збирають з трьох цілих однієї десятоїмільйона деталей,зроблених вісьмомастами постачальниками з усього світу.