Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Р. п'ятсот тридцяти п'яти; п'ятсот тридцять п'ятого;
Д. п'ятистам тридцятьом п'ятьом; п'ятсот тридцять п'ятому;
З. //-// н.в.; //-// н.в
О. п'ятьмастами тридцятьма п'ятьма; п'ятсот тридцять п'ятим;
М. на п'ятистах тридцяти п'яти; на п'ятсот тридцять п'ятому.
Н. шістнадцять; шістнадцятий
Р. шістнадцяти; шістнадцятого
Д. шістнадцятьом; шістнадцятому
З. //-// н.в
О. шістнадцятьма; шістнадцятим
М. на шістнадцятьох; на шістнадцятому
Н. двадцятитисячний
Р. двадцятитисячного
Д. звадцятитисячному
3. //-// н.в
О. двадцятитисячним
М. на двадцятитисячному