займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.
Вишивати - 1 дієвідміна, ходити - 2 дієвідміна, говорити - 2 дієвідміна, відпочивати - 1 дієвідміна, клеїш - 2 дієвідміна, дружиш - 2 дієвідміна, співає - 1 дієвідміна, збудує - 1 дієвідміна, підбираємо - 1 дієвідміна, косить - 2 дієвідміна, радіє - 1 дієвідміна, просиш - 2 дієвідміна.