Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. Плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу. Аж ось нарешті всі зібралися. Перевірили, чи все взяли, і хутко рушили. Сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. Незрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині. Посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними попрямували й дівчата. Чаклувати над шашликом залишився лише Андрій — великий знавець і любитель цієї справи. Гра була чудовою, і Максим навіть роззувся — аби легше було бігати. Ось тут і сталася біда. Побігши в кущі за м’ячем, Максим наступив на уламок скла. Хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в крові. Першою отямилася Марійка. Вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. Швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла її бинтом. Першу до було надано, тепер необхідно було терміново повертатись у місто. Друзі обережно посадили Максима на велосипед і доправили до лікарні. Провідувати однокласника прийшли всім гуртом. І назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!
Найбільше я люблю дивитися фільми в кінотеатрі. Мені подобається бути там, сидіти в цих зручних кріслах, але найбільше мені подобається великий екран. Я думаю, це найважливіше, і, крім того, звук в кінотеатрі набагато краще, ніж удома, завдяки чому мені дуже подобається дивитися щось епічне або ж хороший бойовик саме в кіно, і на це не шкода витратити час. У кінотеатрі є своя магія. Ти сидиш у залі зі своїми друзями, дивишся на їх реакцію, базікаєш з ними перед початком фільму. І тут фільм починається, вимикається світло, і ти сидиш там з попкорном і напоями.
Останній раз ми ходили в кіно дивитися «Історію Іграшок 3» у форматі ЗD. Це третя частина знаменитої серії «Історія Іграшок» і так нам дуже сподобалися дві попередні, ми вирішили спробувати щастя.
Це був фантастичний фільм. В одній зі сцен ватага маленьких дітей у дитячому садку вриваються в кімнату і в мить ока заволодівають іграшками. Це найкраща сцена хаосу, яку я бачив у своєму житті!
З одного боку, це історія групи іграшок, які намагаються виконати своє призначення і впоратися з мінливою життям. З іншого, це міркування про закінчення дитинства і важливість любові у житті кожного з нас. «Історія Іграшок 3» зробила неможливе, змусивши нас вірити в те, що іграшки - ті ж люди, зі своїми життями і переживаннями.
Мені дуже сподобався фільм, і я переконаний, що студія Pixar просто не може зробити поганий фільм. Є ті, хто цікавиться, скільки це може тривати. Відповідь проста - вже п'ятнадцять років.
