Зима прекрасна пору рока А особливе добре в зиму ліс Нами здаеться що у зимовому лісу панує спокій і тиша але тільки на периший погляд Коли зявиляється сонце веси ліс перевтляється і блищть Багато лісових жителів лягли в сплячку а ті хто залишвся прикладають вилкі суслля щоб пригутуватся Ось заець- боягуз здрае кору з берез а ось и сенчка перелтае з дерева на дерво Раптом з велечезной гілки яли в пави сніг це білка-це білка скаче з оріхам у зубах Навіть вовки и лисця не сдять на місяц вони шпорять по ліс в пошках добчи Снігури як ягоди горобни Прісли на глиці Вдалині поважно бродті лось з велечезним рогам А сами ліс прикрашний пухнастим білос ніжним снігом що искриця промені сонця Зима найкращя пору рока
Я не згоден, що всі говорять, ніби школа - це страшне місце, без якого всім жилося б краще. - Але чому ти так вважаєш? Адже нам так часто не хочеться вчити уроки і ми згодні віддати все на світі, аби не йти у школу! - Так, це правда. Школа дуже втомлює. Але ж вона робить нас кращими, вона освічує нас, дозволяє зайняти якесь місце у суспільстві. - Ну... це досить переконливо звучить... - А ще... подумай тільки, скільки людей колись полягло у битві за те, щоб Україна стала незалежною, щоб їхні нащадки могли вільно відкривати школи, університети і навчати нас чомусь. - Справді, це невдячно з нашого боку так відгуватись на бажання зробити нас кращими. - Нам інколи доводиться тяжко працювати, сидячи до ночі над підручниками, зошитами і конспектами, але ж це не означає, що без школи було б краще! - Впевнений, що майбутнє без жодного навчального закладу перетворить нас на первісних людей. - Знаєш, я думаю, що насправді всі це розуміють, просто любов до школи зараз є чимось дивним і навіть поганим. - Скоріш за все, так воно і є а пам"ятаєш, як влітку хочеться повернутись у школу, побачити вже нарешті вчителів, однокласників, знайомих -Саме так. Отже, школі ми завдячуємо багато чим, тому потрібно цінувати те, що ми маємо, хоч як би важко це не було б.
