1. Молода господиня пройшла по двору. Чорна, довга, її коса, непорушно лежала на
спині (Г. Тютюнник). 2. Хлопці жевжиками просуваються між дорослими й, безперестан-
ку кричать дзвінкими, веселими голосами (В. Винниченко). 3. Сухий,колючий вітер зірвав
з отаманової Щоки, солону сльозу (Ю. Мушкетик). 4. Захар глядів на молоду пару ясними,
радісними очима (І. Франко). 5. Я на гору, круту, крем'яную, буду камінь тяжкий підіймать
(Леся Українка). 6. Нас, у цю мить, огортає інше тремтливе відчуття ніжності (О. Купрій).
7. Рівний, залитий сонцем, степ, одразу принишк (О. Гончар). 8. Оспіваний поетами, рідний
Київ найбільш чарівний навесні. 9. Самотня, рясно вкрита білим цвітом вишня, нахилила-
ся біля ставу (І. Коваль).
Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Я люблю такі зимові ранки, які дарує мені зима чарівниця.
Згідно з правилами чергування у-в, і-й, з-із-зі(зо).