Кожна людина хоче прожити своє життя не даремно, хоч і розуміє це кожен по-своєму. Нам дано дуже багато,перед нами лежать мільйони доріг. Важко визначити якою саме піти, присвятити свій час та сили. Мені здається, що у кожної людини є своє призначення. Хтось робить великий вклад у наше суспільство, стає відомим співаком, або артистом, котрого будуть згадувати ще багато поколінь. Інші ж люди роблять менший внесок в життя, але він не обезцінюється. Вони допомагають тваринам, дарують людям та дітям щастя. Кожна людина повинна відчувати себе щасливою у своєму поклканні. Тож, перше призначення людини- розкрити свої здібності, свій талант, бо це робить її повноцінною.
Мова – то найвищий дар людини й цілого народу, талісман їхньої долі, таланту, безсмертя. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива скарбниця людського духу. Мова – духовне багатство народу. Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти майбутні покоління. Але для того щоб вона була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватись у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатись висловлювати найскладніші думки, користуючись засобами рідної мови.
Перейшли-головне слово; доріг-залежне.