У кожної людини є своя рідна домівка, край , де він народився.У кожного це місце єдине та незабутнє.Хтось любить свою маленьку Батьківщину за за вузенькі вулички,високі(низенькі) будинки , що стиснулися докупи ,маленький садочок перед власним будинком.Та я люблю всією душею не тільки місця, а й спогади , що іноді навіюють
і сум ,і радість , за людей , чиї імена назавжди викарбувалися в моєму серці та в моїй душі, за події , які не стреш з пам'яті.
Батьківщину можна захищати, поважати , але любити ми її зобов'язані .
Чому я люблю свою Батьківщину?
У кожної людини є своя рідна домівка, край, де вона народилася. У кожного це місце єдине та незабутнє.
Хтось любить свою маленьку Батьківщину за вузенькі вулички, будиночки, що зібралися докупи, маленький садочок перед власним будинком... Та я люблю всією душею не тільки рідні мені місця, а й спогади, що іноді навіюють і сум,і радість, людей, чиї імена назавжди викарбувалися в моєму серці та в моїй душі, події, які не зітреш із пам'яті...
Батьківщину можна захищати, поважати, але любити ми її зобов'язані, адже вона нам – як рідна матір.
Осінь має помічника - це легковажний дощик. От тільки-но хазяйка розфарбує листячко березки , він его чисто-начисто умиє, а вітерець бережно вусишить. Цей тандем працює безупинно, тому коли починається осінь, світ перетворюється на казку...