Объяснение:
Минулого тижня ми з класом ходили до лісу. В похід пішли всі, за винятком Петренко Микити (додаток), який трохи прохворів. Ми ходили лісом та дивувались красі природи. Все було чарівним та дихало життям. Внизу, біля підніжжя гори (обставина), ми й почали свою маленьку мандрівку. Над горою висіли низько білі, аж прозорі (означення), хмарки.
Співали пташечки, у траві цвірінькали жучки, весело гуділи бджоли. Ми розглядали кожну травинку, квіточку, гілочку дерева. Все видавалось самобутнім, гармонійним та прекрасним, окрім сміття (додаток). Мені стало соромно за людей, які не шанують красу природи, засмічують її. Природа - наше все, то ж давайте берегти її !
Объяснение:
Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір?
Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи — чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи не ображатимуть однокласники? Це вона допомагає і словом, і ділом — і у шкільні роки, і згодом, своїй уже дорослій дитині. їй можна про все розповісти, вона зрозуміє й дасть добру пораду. Будь-якою радістю, досягненням своїм прагнеш поділитися з матусею. А у хвилини горя та болю ти знову, як і колись, біжиш до неї, щоб вона ла, поцілувала та приголубила. І тоді здаються незначними всі негаразди — мама поруч, тож усе буде якнайкраще.
І коли бачиш мамині сльози, які проливаються, може, й не з твоєї вини, хочеться пригорнути її, обійняти і заспокоїти, зробити так, щоб вона ніколи більше не журилася. Адже мама — єдина в світі.
Нема нікого, дорожчого за рідну матір. І хочеться показувати мамі свою любов, свою вдячність знов і знов.
