я стараюсь бути ввічливою та завжди іншим людям. мене поважають в класі тому , що я розумна та спокійна. також я подобаюсь вчителям . я буваю неслухняною. можливо комусь небжала добра, але це було в минулому. мій характер складний та все ж таки зі мною можливо найти спільну мову . я завжди оцінюю свою роботу оцінок та хорошим навчальним роком. я не стою на місці. буває так , що в ситуаціях я буваю сором'язливою , але це навпаки для мене плюс. я не ідеал , але мої риси характеру нагадують хорошу , добру , ввічливу дівчинку яка завжди чогось добивається і йде вперед.
Повага до старших не є якимось ритуалом, що повторюється тільки декілька разів на рік. Ми повинні підтримувати її кожен день. Я не маю на увазі, що треба твердити своїм батькам, бабусям та дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова - це тільки слова. А слова треба підкріплювати діями. Зовсім не важко поступитись місцем у трамваї чи тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старших. Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Окрім цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати "будь ласка", а коли отримуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослих. Усі ці правила прості, і їх не так вже і багато, тому я вважаю, що саме так має поводитись кожен.