Польові квіти - яскраві острівці барв посеред зеленого моря соковитої трави. З самого рання вони підіймають свої різнокольорові голівки та розкривають тендітні пелюстки. Ось розцвіло озерце синіх волошок, ніби відображення небесної глибини. А трохи далі розпустились ромашки, білі, як сніг. Там, вдалині, грає червоною барвою мак, а посеред лугу, видніють жовті кульбаби. Усе навколо наповнилося різноманітними ароматами польових квітів, які змішувалися та перепліталися між собою, створюючи незабутнє відчуття щастя.
Михайло Іванович одного разу скзав, що культуру починається з умивання обличчя.
Інший дитячий голос запитав, що я там робив.
Кульков сказав, що шукати друзів у майбутньому- це доля самотності.
Микола Микитович урочисто відпові, що не продав жодної квітки за все життя.