30 ! поясність наявність або відсутність подовження приголосних у словах! відлуння,угіддя,запоріжжя,узбіччя,закарпаття,залісся,россю,розкішшю,віссю,медаллю,честю,радістю,знаряддя,листя,наллю,відкриття,зрання,навмання, спросоння, весілля, гіллястий.
Подовжуються приголосні [д'], [т'], [з'], [с'1, [ц'], [л'], [н ], [ж’], [ч’І, [ш’] між голосними в таких випадках: 1) в іменниках середнього роду на -я.Виняток: назви малих за віком тварин (гусеня, каченя). НАПРИКЛАД: збіжжя, знання, гілля, читання 2) у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я. Виняток: слово стаття у формі Р. в. мн. - статей. НАПРИКЛАД: суддя, Ілля,рілля,стаття 3) в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини. НАПРИКЛАД: піччю,подорожжю 4) у формах дієслова лити та споріднених дієсловах. НАПРИКЛАД: ллю, зілляти 5) у прислівниках на ння, -нню. НАПРИКЛАД: спросоння,попідтинню Подовження зберігається і в усіх похідних словах (життя - життєвий, гілля - гіллячка). 1. Приголосні подовжуються, якщо стоять між голосними. НАПРИКЛАД миттю, АЛЕ: радістю, безсмертя. 2. Не подовжуються губні приголосні та [р]. НАПРИКЛАД: любов’ю, кров’ю, матір’ю.
Мне очень нравится ранняя осень. Это золотая пора.Деревья ми впитываются в разноцветное листочки.Солнышко отдает последнее тепло. Земля тихо и сладко засыпает под прощальный шум птиц. С каждым днем покрываясь все теплым одеялом листочков. Я люблю осенний ветер, разносит по всему городу аромат осенних цветов.
Еще мне нравится ходить по опавшей листве, слушать его шелест. Также охотно собираю букеты из разноцветных осенних листьев.
Это время года очень яркая.
С каждым днем все холоднее и холоднее, желтеет листва и не торопясь опадает, что его кто-то приклеил к дереву. Не люблю осень, потому что она всегда говорит, что надо учиться, ходить в школу и делать уроки. Не стоит давать, что это время года совсем мне не подобаеться.Ни, в это время очень много положительных моментов, например, осенью мое день рождения. Осень - необычная пора, сколько она дарит подарков для нас, очень много, а какие же они вкусные! Глаза разбегаются от обилия цветов осени: и красный, и желтый, оранжевый, коричневый. Идешь по улице и любуешься красотой и так любо-дорого становится в душе. Пришла осень! Мое любимое время года!
Мени очень нравится осинь.тому что там желтая, красный листя.а еще там засыпана листьями дорога.я с друзьями по дорижкам хожу.я люблю осина.
Не гони коня кнутом, а гони вівсом не вір словам , а вір ділам семеро одного не ждуть хто питає, той не блудить не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке? чули дзвін та не узнали, де він не знав, не знав та й забув моя хата скраю, я нічого не знаю якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
1) в іменниках середнього роду на -я.Виняток: назви малих за віком тварин (гусеня, каченя). НАПРИКЛАД: збіжжя, знання, гілля, читання
2) у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я. Виняток: слово стаття у формі Р. в. мн. - статей. НАПРИКЛАД: суддя, Ілля,рілля,стаття
3) в іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний, у формі орудного відмінка однини. НАПРИКЛАД: піччю,подорожжю
4) у формах дієслова лити та споріднених дієсловах. НАПРИКЛАД: ллю, зілляти
5) у прислівниках на ння, -нню. НАПРИКЛАД: спросоння,попідтинню
Подовження зберігається і в усіх похідних словах (життя - життєвий, гілля - гіллячка).
1. Приголосні подовжуються, якщо стоять між голосними. НАПРИКЛАД миттю, АЛЕ: радістю, безсмертя.
2. Не подовжуються губні приголосні та [р]. НАПРИКЛАД: любов’ю, кров’ю, матір’ю.