Когда заканчиваются уроки, наступают выходные или каникулы, у меня никогда не возникает вопрос: чем заняться, чтобы не скучать? Мой день обычно расписан по минутам, и я только рад этому, потому что успеваю сделать очень много интересных и полезных дел. С четырех лет я изучаю английский язык и сейчас три раза в неделю занимаюсь с преподавателем дополнительно. Я уверен, что хорошее знание иностранного языка обязательно пригодится мне в будущем. А еще я с другом посещаю секцию каратэ. Там мы не только овладеваем приемами самообороны, но и учимся владеть собой в сложных ситуациях, развиваем собственную силу и ловкость. По вечерам я люблю играть в компьютерные игры. У меня дома стоит компьютер, кроме того, мы с друзьями часто ходим в компьютерный клуб, чтобы играть вместе. Мне кажется, что хорошие друзья и интересные дела являются надежными защитниками от скуки и уныния.
У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
