Н.в. - три з половиною місяці;
Р.в. - трьох з половиною місяця;
Д.в. - трьом з половиною місяця;
Зн.в. - три з половиною місяці;
Ор.в. - трьома з половиною місяця;
М.в. - на трьох з половиною місяця.
Н.в. - двадцять чотири і п'ять десятих відсотка;
Р.в. - двадцяти чотирьох і п'яти десятих відсотків;
Д.в. - двадцяти чотирьом і п'яти десятим відсоткам;
Зн.в. - двадцять чотири і п'ять десятих відсотка;
Ор.в. - двадцяти чотирьма і п'яти десятьма відсотками;
М.в. - на двадцяти чотирьох і п'яти десятих відсотках.
Наступний сама виріши, це ж легко і просто) Я написав тобі приклад:)
Відповідь:
Пояснення:
Показниками якості рівня життя суспільства є не тільки стан економіки, розмір споживчого кошика чи розмір заробітної плати. Одним з найбільш ефективних критеріїв ступені цивілізованості суспільства, безумовно, є його духовність і гуманізм. Наявність або відсутність цих невід’ємних елементів багато в чому визначає не тільки сьогодення суспільства, але і його майбутнє.
Поряд з питаннями, що стосуються соціальної сфери, показниками гуманності життєдіяльності людини служить його ставлення до тварин. «Велич нації і її моральний прогрес можна оцінити по тому, як вона ставиться до своїх тварин», – ці слова індійського філософа і політичного діяча М. Ганді можна представити як епіграф до робіт, присвячених відродженню ідей гуманізму в суспільстві. Адже, якщо люди не байдужі до потреб тварин, вони ніколи не пройдуть повз проблеми і потреби людини.
Охорона тварин в Україні – одна з проблем, що вимагають негайних дій. Будь-яке зволікання у вирішенні значної кількості питань цієї області щодня згубно відбивається не тільки на самих тварин, але і на суспільстві. Проблеми охорони тварин можна розглянути на прикладі тих, кого ми здавна називаємо друзями людини. За сучасною статистикою популяція собак у нашій країні нараховує близько п’яти мільйонів особин, з них близько чотирьох мільйонів – бездомні. Така ситуація не може не відбиватися на життєдіяльності людей: це і порушення гігієнічних норм, що сприяє поширенню небезпечних хвороб серед людей і домашніх тварин, і виникнення аварійних ситуацій на дорогах і багато іншого. Що стосується самих бездомних тварин, то основна маса з них потребує лікування.
Обмеження і скорочення чисельності тварин, які залишилися без господарів, є одним із завдань нашого суспільства щодо поліпшення екологічної обстановки в Україні. За приблизними підрахунками в нашій країні значне перенаселення бродячих собак. Причинами цього можна назвати наступні фактори:
Відсутність законодавчої бази та нормативних актів, що регулюють питання захисту тварин.
Відсутність будь-якої відповідальності власника за саму собаку і за її дії.
Неналагодженість системи навчання теперішніх та майбутніх власників правилам і нормам утримання собак.
Незадовільно розроблені методи регулювання чисельності бездоглядних собак.
Відсутність спеціалізованих притулків, мета яких – вміст бездомних собак і передача їх новим власникам.
Відсутність повного обліку собак, що належать приватним власникам та організаціям.
Регулювання комерційного використання собак.
Неконтрольований процес відтворення бездомних собак вже створив велику проблему в таких великих містах як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Сімферополь, Львів, Одеса та в інших містах.
До нещастя, місцеві влади в боротьбі з бродячими собаками найчастіше вдаються до єдиного з їхньої точки зору виходу – їх масового винищення. Однак такий підхід малоефективний, оскільки розмір популяції бездоглядних собак визначається переважно «харчової ємністю» території. При винищуванні частини тварин на певній території збільшується кількість доступних кормів, в результаті чого починається міграція в цей район бродячих собак з інших місць і посилюється розмноження місцевих тварин.
Для рішення проблем охорони та зменшення бездомних тварин треба вирішити багато питань, серед яких:
Створення і прийняття необхідного законодавства та контроль за його виконанням.
Обов’язкова вакцинація домашніх і диких тварин, стерилізація бездомних і домашніх тварин.
Ідентифікація та реєстрація всіх сприйнятливих тварин.
Поліпшення гігієни навколишнього середовища.
Створення притулків для бездомних тварин.
Пропаганда ветеринарних знань з питань профілактики захворювань тварин.
Створення серії тематичних передач на телебаченні.
Створення навчальних програм для людей, що працюють з тваринами.
Безумовно, рішення основних проблем багато в чому залежить від ситуації в кожному конкретному регіоні. Ясно так само, що будь-яке окремо взяте відомство не в змозі впоратися з усіма виникаючими проблемами. Успіху можна досягти тільки за до спільних скоординованих зусиль уряду, органів самоврядування, організацій та особисто кожного з нас.
