нарешті настала найкраща пора року — літо. я завжди з нетерпінням чекаю на нього. адже на літніх канікулах немає потреби робити уроки. хоча, звичайно ж, вчителі читати книги, але це можна робити, коли захочеться, сівши в альтанці або на і.
мені подобається милуватися красою природи: зеленим листям, яке весело шелестить на вітрі, яскравими квітковими луками. приємно влітку вдихати аромат квітучої конюшини, спостерігати за комахами, що перелітають від однієї рослини до іншої, слухати спів солов’я і зозулі.
а ще мені подобається встати рано-вранці, щоб поїхати з батьком на риболовлю. сісти з вудкою і дивитися, коли сіпнеться поплавець. якщо пощастить зловити рибку, виникає таке захоплення, що важко передати словами.
також ми любимо з батьками влаштовувати прогулянку лісом по гриби та ягоди. це невеликий ялинник, але в ньому дуже багато різних грибів: маслюків, рижиків, сироїжок. приємно збирати їх та вдихати неповторний аромат хвої. також у лісі зустрічаються невеликі галявини, де можна поласувати ароматною суницею. під деревами я збираю шишки, знаходжу красивий мох — все це знадобиться для вироблення виробів з природних матеріалів до школи.
влітку багато можливостей, як цікаво провести час. однією з них є зустріч зі своїми друзями. ми любимо збиратися всі разом, грати в різні активні ігри: волейбол, бадмінтон, футбол. а ще ми їздимо на дачу, де можна вдосталь поласувати полуницею, яблуками, грушами та сливами. я батькам прополювати бур’яни, поливати город. у нас там є ставок, в якому живуть веселі жаби, що влаштовують хорові концерти. цікаво спостерігати за сімействами диких качок. вони випливають на середину ставка зі своїми маленькими каченятами, дружно пірнають і весело пищать.
літні канікули завжди залишає після себе багато приємних вражень. є що згадувати восени та в холодні зимові дні. ось чому я вважаю, що літо — найкраща пора року.
ответ:
людина йде по житті зі своєю метою, має свою ціль, якої намагається досягнути, незважаючи ні на що. в когось вона пов’язана із самореалізацією, хтось найбільшим обов’язком вважає забезпечення комфортного життя своїм рідним і близьким, а хтось мислить іше. добре, коли людина виконує «свій бізнес-план», коли в неї все виходить і вона впевнено прямує до визначеної точки призначення. але життя непередбачуване, і ми, не в силах щось змінити, гойдаємось на його бурхливих хвилях. іноді стається так, що нам приходиться міняти курс, розвертати вітрила в інший бік. але чи є це ознакою слабкості? на мій скромний погляд, – ні. поясню чому. справа в тому, що змін у нашому житті так багато, що не дивним є те, що з часом ми десь розчаровуємось, десь захоплюємось речами, на які, можливо, раніше, взагалі не звертали уваги. під впливом подій, які стаються в нашому житті, а головне в країні, і особливо це стосується останніх років, багато з нас, думаю, змінили свої переконання. це не означає, що біле ми почали вважати чорним, а добро тепер вважаємо злом. мова йде про те, що ми підкоректували свої ідеали, вставили нові бар’єри, почали дивитися на світ дещо під іншим кутом. нас вже не так легко залякати, ми навчилися відстоювати власну думку, ми не боїмось висловлювати свої емоції. і за це все треба віддати належне його величності часу. з його плином ми помінялися. так, зараз багато свободи, яка в деяких випадках є дещо руйнівною. але в різні часи були побідні проблеми. люди, котрі добиваються того, чого дуже довго прагнули, спочатку можуть і не зовсім розуміти, що з цим всім потрібно робити. так було завжди. ми пережили добу тоталітаризму, ми стали більш свобідними, дещо помінялися наші орієнтири. і це, я вважаю, природньо. однак, можна розмірковувати і про випадки, коли людські переконання міняються різко і в абсолютно протилежному напрямі. ось тут вже виникає проблема. якщо те, що колись здавалося цілком нормальним, починає бути неприпустимим, отоді вже є варіант, що десь людська свідомість зламалася, тобто це можна розцінювати як людську слабкість. отже, не завжди зміна переконань є ознакою людської слабкості. іноді це просто зміна орієнтирів, сформована під тиском часу і . многовато но можешь
кым чим казкою
это дидусь