Ось сьогодні хлопчик врятував цуценятко від голодних собак, а церез два тижні цей песик врятує хлопчика від бандитів. Навіть маленькі добрі вчинки дуже важливі в нашому житті. З їх до ми знаходимо друзів, помічаємо що деякі друзі і зовсім нам вороги і просто стаємо краще. Адже на такі вчинки може піти тільки чесний, добрий, щирий чоловік, у якого є те саме, велике серце, якого нам так часто не вистачає у цьому сірому житті. Малі вчинки - теж великі адже вони як сніжинки утворюють сніг, утворюють, вірніше навіть освідчюють у кожному з нас справжню людину з чистою душею і добрим серцем.
Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
