Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два
Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох
Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом
З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)
О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома
М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох
Н.в. шістнадцять
Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)
З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)
О.в. шістнадцятьма
М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Н.в. дев'яносто п'ять
Р.в. дев'яноста п'ятьох
Д.в. дев'яноста п'ятьом
З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)
О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)
М.в. дев'яноста п'ятьох
1. Небо, яке засіяли зорі, чарівно заблищало.
2. Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все.
складнопідрядне з*ясувальне:
1. Вона пишалася тим, що була дочкою своєї матері.
2. Чи не скажете, як мені пройти до Андріївського узвозу?
складнопідрядне займенниково-означальне:
1. Той про все знає, хто багато читає.
2. Хто співає, той журбу проганяє.
складнопідрядне обставинне:
1. Марічка засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах.
2. Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стали народними піснями.