КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
Я взагалі люблю різні ігри, в яких бере участь м’яч. Будь то баскетбол, волейбол або інші. Запитаєте чому? Відповідь вони дуже цікаві, рухливі і захоплюючі. А ще вони командні, тобто успіх гри залежить не від одного гравця, а від участі в ній всього колективу, тобто команди. Футбол – дуже «старий» вид спорту. Він з’явився у нас в країні з Англії. Але судячи з історичними описами, в цю гру, або схожу на неї грали ще індіанці племені майя. На сьогоднішній день ця гра вважається найпоширенішою в світі. Величезна кількість людей, що проживають на планеті Земля, грають з задоволенням у футбол, а ще більша частина є їх фанатами та вболівальниками. У них є свої улюблені гравці – кумири. Кому не відомі такі прізвища, як Марадона, Зідан, Аршавін чи Шевченко? Навіть ті, хто далекий від спорту і ті знають, що це світові зірки футболу.
Чому так люблять цей спорт? З ним розвивається не тільки швидкість, але і підвищується кмітливість, витривалість, тут обов’язково навчишся точності й швидкості реакції. Плюс гарт організму. Тренування проходять в будь-який час року, але завжди на вулиці, будь то рання весна або пізня осінь. У футбол грають люди, у яких дуже сильно розвинене почуття азарту.
Була чудова весняна пора, коли птахи вже давно повернулися з вирію, а квіти почали цвісти. В гаю між деревами літав веселий вітер і просив гай з ним порозмовляти. Птахи розповідали йому, яку велику подорож вони здійснили цього року, а старі дерева нарікали на своє важке життя. Вітер відповідав їм веселим дзвінким сміхом і казав, що за своє життя стільки всього побачив, що й все не розкажеш. Він говорив з гаєм ще довго, але ми всього знати не можемо. Тому, що людський зір та слух не взмозі передати усе те прекрасне, про що говорять гай з вітром. П.С. Писала сама, тому, якщо є помилки, постарайся їх знайти. Або ж якщо твір тобі не подабається, перероби на свій манер.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-opis-tvarini/#ixzz3uaRvI7gn