Я дуже люблю готувати їжу і, можливо, навіть стану кулінаром. Моя найулюбленіша страва - це солянка. Звичайно, поратись з м'ясом самостійно я ще не ризикую. Тому допомагає на кухні мені матуся. Спочатку ми варимо філе. Його згодом дістаємо з каструлі й ріжемо на шматочки. З цибулі та моркви готуємо засмажку. Потім просимо татуся відкрити нам банку з солоними огірками. Їх ми ріжемо квадратиками і кидаємо в засмажку. Ріжемо шматочками гриби та обсмажуємо їх. Додаємо до засмажки.
Згодом ми чистимо картоплю та кидаємо її у бульйон. Ріжемо кубиками докторську ковбасу. Коли водичка з картопелькою закипить, ми кидаємо засмажку, ковбасу та філе до бульону. Додаємо томат та зелень. Запах на кухні стоїть божествений. Татусь вже відчуває, що скоро прийде час обіду. Заглядає у каструлю, стукає ложкою по столу. Ось так я готую свою найулюбленішу страву та годую всіх домашніх!
Рано-вранці перші промінчики сонця торкаються землі. Воно пробуджує до життя людей і світ природи. Визирають з вікон люди, заспівують пташки. З земної поверхні сонечко видається таким маленьким, що хочеться дострибнути до нього та спіймати його у руки.
Але мешканці Землі зобов’язані йому своїм існуванням.
Сонце – це не тільки краса сходу, проміні полудня та мальовничий захід увечері. Сонце – це колосальна вогняна зірка, розпечена до шести тисяч градусів за Кельвіном. І саме навколо Сонця обертаються
Земля та інші планети Сонячної системи, хоч раніше люди вважали навпаки.
Сонце дає Землі рівно стільки тепла та світла, щоб на ній могли жити люди. Якби Сонце пекло сильніше, на Землі владарювала би спека, а океани випарувалися б в атмосферу. А якщо навпаки, то на нашій планеті царював би сильний мороз. Звісно, вся вода стала б кригою.
Люди не змогли б з’явитися на світ!
Сила тяжіння Сонця також утримує Землю на стабільній відстані від себе і захищає нас від комет та метеоритів Всесвіту.
Хоча усього одна п’ятисот мільйонна частина сонячної енергії досягає Землі, вона може забезпечити усі потреби
