Вони летіли дуже довго, й залетіли далеко. На новому місці пташки знайшли багато поживи й зігрілися від холоду. Нові мешканці були вражені, що тут було тепло, а в рідному краї лютує сувора зима. Через деякий час усі зібрались у зграю і вирішили повернутися додому. Вони повернулися усі додому і побачили, що настала весна. Усі радістно защебетали.
Дельфіни - одні з найзагадковіших й найунікальніших тварин на нашій планеті Інтелект цих морських мешканців вважають настільки високим, що їх називають «людьми моря». Учені стверджують, що дельфіни розумніші й кмітливіші, ніж усі інші тварини Дельфіни плавають винятково швидко, часто можна помітити зграйки дельфінів, які супроводжують пароплави й кораблі Дельфіни, як і всі китоподібні, дихають повітрям, періодично з’являючись над поверхнею води, щоб вдихнути повітря через єдину видозмінену ніздрю - дихало, розташоване на тімені . Харчуються переважно рибою й кальмарами, хоча деякі види надають перевагу креветкам та іншим ракоподібним, наприклад, косатки поїдають морських черепах, водних ссавців і птахів Після періоду вагітності, що становить, залежно від виду, від дванадцяти до шістнадцяти місяців, народжується єдине дитинча Мати вигодовує його під водою своїм молоком не менше ніж півроку, а іноді до двох років Починає відлучати від материнського молока через шість-вісімнадцять місяців Максимальна тривалість життя дельфіна - двадцять-двадцять п’ять років Дельфіни живуть зграями . Вони завжди допомагають один одному й ніколи не кидають родичів у біді Ці високорозвинені морські тварини дуже схожі на людей і здатні на самопожертву Якщо вони з берега чують звуки, схожі на дельфіновий крик про до кидаються на суходіл, гинучи при цьому Більшості дельфінових властива широка амплітуда звуків . По-перше, це імпульсні сигнали двох основних типів: ехолокаційні й ті, що виражають емоційний стан По-друге, дельфіни видають монотональні звуки, що нагадують свист . У дельфінів деяких видів його частота індивідуальна й використовується для розпізнавання один одного членами зграї Крім цього, гучність і періодичність свисту передають емоційний стан дельфіна Довгий час учених у глухий кут ставило питання про те, як дельфіни сплять Адже в морі можна легко потонути або стати жертвою нападу небезпечних хижаків Однак тепер з’ясувалося, що сон дельфінів не схожий на сон звичайних тварин Під час сну одна півкуля мозку дельфіна відпочиває, а друга - не спить Таким чином, дельфін завжди контролює ситуацію і в той же час отримує повноцінний відпочинок Дельфін і людина фізіологічно дуже схожі між собою В обох чотирикамерне серце, дихають легенями, вага мозку приблизно однакова І люди, і дельфіни - теплокровні істоти, і навіть розміри тіла приблизно рівні Дельфін досягає в довжину півтора-два метри . Людина орієнтовно має теж такий зріст Існує версія, що колись у далекому-далекому минулому в дельфіна й людини був спільний пращур У ході еволюції дельфіни залишилися у водному просторі, а людина вийшла на суходіл, втративши деякі унікальні здібності Доброзичливе ставлення дельфінів до людини - досі не з’ясоване явище . Складається таке враження, що дельфіни вважають нас за своїх родичів Вони щиро радіють зустрічі з людиною, вітають стрибками з води, абсолютно не бояться нас Дельфін, який рятує своїх родичів часто ціною власного життя, так само поспішає на до й людині Зафіксовано багато випадків, коли ця розумна істота витягує на берег людину, яка потопає, рятує від смертельно небезпечної акули, показує дорогу морякам, що заблукали
Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували ,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с прохожихВона так обережно його тримала,як самий найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...Я не втрималась и заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила залиши свою адресупізніше я дізналася,що батьків позбавили батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй подарувала цуценя
