І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).
Дивлячись на стару фотографію своєї бабусі,я зрозуміля,що вона дуже вродлива,світлошкіра та невеличка на зріст.
Волосся каштанове,коротке,кучеряве.Лоб довгий та розумний.
Очі,які висвітлювали її внутрішній світ,зелені та виразні.
Руки у моєї бабусі-золоті.Адже вона дуже працьовита та майстер на всі руки.
Характер у неї спокійний та вихований.
Отже,я дуже люблю свою бабусю!Вона неповторна!