«іду з дитинства до тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «слухайте голос безсмертний тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про т.г.шевченка, 5) складання кращого кросворда «з якого вірша ці рядки? »?
для старшокласників турнір знавців життя і творчості т.г.шевченка «тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «що ми знаємо про т.г.шевченка? », літературний діалог поколінь «не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, тарасе, йдем» за участі батьків?
таке робили ми. не знаю чи вам сподобає
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение:
